User9: Новая страница: «Аскольд і ДірШпаргалки з предмету [http://school.xvatit.com/index.php?title=%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%8...»

2010-09-29T13:32:08Z

Новая страница: «<metakeywords>Аскольд і Дір</metakeywords>Шпаргалки з предмету [http://school.xvatit.com/index.php?title=%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%8...»

Новая страница

<metakeywords>Аскольд і Дір</metakeywords>Шпаргалки з предмету [http://school.xvatit.com/index.php?title=%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8_7_%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D1%81 Історія України, 7 клас] Тема:"[http://school.xvatit.com/index.php?title=%D0%A2%D0%B5%D0%BC%D0%B0_3._%D0%9F%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BD%D0%B0%D0%B7%D0%B2%D0%B8_%C2%AB%D0%A0%D1%83%D1%81%D1%8C%C2%BB._%D0%9A%D0%BD%D1%8F%D0%B7%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%90%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%B4%D0%B0._%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%B3%D0%B0._%D0%9A%D0%BD%D1%8F%D0%B7%D1%8C_%D0%86%D0%B3%D0%BE%D1%80._%D0%9F%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B8_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B8_%D0%92%D1%96%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D1%82%D1%96%D1%97. Аскольд  і  Дір"] '''Аскольд  і  Дір'''

[[Image:qw513.jpg]] '''Аско́льд''' (в Ніконовському літописі - Осколд) - напівлегендарний Київський князь, володар давньої України-Руси. Здобув владу перед 860, загинув у 882 році. Походження імені князя до цього часу викликає запитання. Поширена версія виводить його з дав.-ісл. Haskuldr или Höskuldr, що пояснюється нібито його скандинавським походженням. За іншою версією - ім'я має місцеве, слов'янське коріння. Борис Рибаков вважав, що ім'я Осколд може походити від старовинної племенної самоназви подніпровських мешканців: сколоти. Походження Ян Длугош стверджував, що Аскольд походив з князівської династії, започаткованої Києм, і був рідним братом князя Діра. За іншою версією - був воєводою Діра і успадкував владу після його смерті. Деякі дослідники вважають Аскольда нащадком засновника Києва князя Кия. '''Руси під Константинополем''' У 860 році Аскольд очолив перший документований похід Русі на Константинополь. Причиною і приводом для нього могли бути, зокрема утиски київських послів і купців або ж напад на руських рибалок біля острова Березань і Білобережжя (Тендрівської коси). На світанку 18 червня 360 руських лодій з 8-ма тисячами вояків на борту несподівано з'явилися у Босфорській протоці й взяли столицю Візантії в облогу. Незабаром потому наспіла й піша рать. Патріарх Фотій емоційно передав почуття й страх обложених при появі небаченого раніше грізного ворога: «Народ (руси) від країни північної…, і племена піднялись від країв землі, тримаючи лук і спис; вони жорстокі й немилосердні, голос їх шумить, мов море». Облога Константинополя тривала цілий тиждень, і за словами Фотія «місто ледве не було підняте на спис», як у давнину називали здобуття фортець приступом. '''"Аскольдове хрещення"''' За деякими даними частиною угоди з Візантією стало хрещення Аскольда і принаймні частини його вояків. За реконструкцією Михайла Брайчевського сам князь отримав при хрещенні ім'я Миколи, одразу ж після походу русів патріархом була створена нова митрополія і до Києва був спрямований епископ Михаїл, перший очільник Руської церкви. Саме тому за точку відліку вітчизняної історії Повість временних літ бере 860 рік, не позначений більше жодними видатними подіями: «Коли почав царювати (імператор Візантії) Михаїл, стала так прозиватися Руська земля. Дізнались ми про це тому, що за цього царя приходила Русь (війною) на Царгород, як пишеться про це в літописанні грецькому (візантійському). Ось чому з цієї пори почнемо (розповідь) і число (лік рокам) покладемо». Насправді Михаїл III зійшов на трон ще у 842 році. Плутанину у літописі Брайчевський пояснює подальшими фальсифікаціями. Інші походи Аскольда Ібн-ель-Хасан розповідає, що після 862 року руси здійснили рейд до південних берегів Каспійського моря і взяв в облогу місто Абесгун. Лише в останній, сьомій, битві, війська володаря Табаристану абу-Зейда завдали русам поразки і змусили їх повернутися додому. З Никонівського літопису відомо ще про два походи Аскольда на Візантію. Останній - 874 року - був невдалим. "… Море було спокійне, та тут раптом здійнялася буря з вітром, і великі хвилі розкидали кораблі язичників-русів, і прибило їх до берега і переламало так, що небагатьом із них пощастило уникнути цієї біди й повернутись додому…" Повернулися додому лише мала дружин, і в Києві "був плач великий". '''Смерть'''

[[Image:qw514.jpg]] За повідомленням літопису Аскольд був вбитий князем Олегом, який передягнувся торгівцем і підступом виманив князя з Києва. Не виключено, що перемогу Олега забезпечила підтримка київських язичників, невдоволених наверненням Аскольда до християнства. За легендою, Аскольда поховали на місці загибелі, на правому березі Дніпра в урочищі, де знаходився двір угорського ватажка Олмоша - тому в давнину воно називалося Угорським. На могилі Аскольда збудували церкву святого Миколи.  Дір - напівлегендарний київський князь. Відомості про час його володарювання є дуже непевні, але з певною долею вірогідності можна стверджувати, що князював він до 860 року. Походження імені князя до цього часу викликає запитання. Поширена версія виводить його з скандинавського "dyr" - "звір", що пояснюється нібито скандинавським походженням Діра. За іншими версіями - ім'я має місцеве, слов'янське, або ж тюркське (хазарське або булгарське) коріння. Ян Длугош стверджував, що Дір походив з князівської династії, започаткованої Києм. "Перший серед слов'янських володарів" З іноземних джерел, які датуються 9-10 століттями, ім'я Діра називає лише арабський вчений X ст. аль-Масуді. При цьому він оголошує його "першим серед слов'янських князів", що володів великими містами і багатьма населеними країнами. Це може бути як визнанням впливовості Діра, так і географічним визначенням - адже його держава за розсташуванням була першою на захід від Хазарії. Аль-Масуді не називає столицю Діра, але зазначає, що мусульманські купці привозять до неї свої товари. До часів правління Діра деякі вчені відносять свідчення про будівництво хазарської фортеці Саркел на Дону (833) - що може бути свідченням загрози з боку Києва, про посольство "народу Рос" і його "кагана" до Інгельгайма і Константинополя (Бертинська хроніка, 838 — 839 рр.), про звернення вірменських "опозиціонерів" до "володаря слов'ян" (50-і роки IX сторіччя), повідомлення ібн-Гордабега про "купців ар-Рус (не пізніше 70-х рр. IX сторіччя). Дата і причини смерті Діра невідома. З огляду на те, що походом русів на Константинополь 860 року керував єдиний володар і швидше за все ним був Аскольд, Дір помер принаймні трохи раніше (в той же час Михайло Грушевський вважав, що Дір міг правити й пізніше за Аскольда). Похований, за даними літопису, в урочищі, де пізніше була збудована церква Св. Ірини. Легенда, викладена у Повісті временних літ, згідно з якою Дір разом з Аскольдом загинув від руки Олега у 882 році, є малоймовірною - зокрема із огляду на різні місця поховання князів. Водночас, вона може бути відголоском свідчень насильницької смерті Діра, можливо й від руки Аскольда (що за різними тлучмаченнями був або його рідним братом, або воєводою). Надіслано Петрук Б.В. вчителем Міжнародного ліцею "Гранд"

[[Category:Аскольд і Дір.Шпаргалки]]

Шпаргалки. Аскольд і Дір - История изменений

User9: Новая страница: «Аскольд і ДірШпаргалки з предмету [http://school.xvatit.com/index.php?title=%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%8...»