Явище “шістдесятництва”. Повні уроки - История изменений

User23 в 10:59, 15 октября 2010

2010-10-15T10:59:12Z

← Предыдущая		Версия 10:59, 15 октября 2010
Строка 1:		Строка 1:
-	'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!\|Гіпермаркет Знань]]>>[[Українська література\|Українська література]]>>[[Українська література 12 клас\|Українська література 12 клас]]>> Українська література:Явище “шістдесятництва”. Повні уроки'''	+	'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!\|Гіпермаркет Знань]]>>[[Українська література\|Українська література]]>>[[Українська література 12 клас\|Українська література 12 клас.Повні уроки]]>> Українська література:Явище “шістдесятництва”. Повні уроки'''

	'''Тема: Явище “шістдесятництва”'''		'''Тема: Явище “шістдесятництва”'''

User23 в 06:56, 15 октября 2010

2010-10-15T06:56:08Z

← Предыдущая		Версия 06:56, 15 октября 2010
Строка 32:		Строка 32:
	[[Image:Ult2t.jpeg]]<br>Його доробок це образ любові як втілення цінності - високої християнської яка піднімає  людину над прагматичною буденністю, звільняє її душу. Широко використовує в своїй творчості такий  художній засіб  як зміщення часових площин. Яскраво підкреслює роль художньої деталі в розкритті характеру, ідеї.<br>"Зав'язь" — перші  почуття любові в художній інтерпретації. Ніжність, цнотливість,  незахищеність (образ зав'язі). "Любовний  трикутник" ця вічна тема представлена  нею  в новітній інтерпретації ("Три зозулі з поклоном").		[[Image:Ult2t.jpeg]]<br>Його доробок це образ любові як втілення цінності - високої християнської яка піднімає  людину над прагматичною буденністю, звільняє її душу. Широко використовує в своїй творчості такий  художній засіб  як зміщення часових площин. Яскраво підкреслює роль художньої деталі в розкритті характеру, ідеї.<br>"Зав'язь" — перші  почуття любові в художній інтерпретації. Ніжність, цнотливість,  незахищеність (образ зав'язі). "Любовний  трикутник" ця вічна тема представлена  нею  в новітній інтерпретації ("Три зозулі з поклоном").

-	[[Image:Ult2tt.jpeg]]	+	[[Image:Ult2tt.jpeg]] <br> <span style="font-style: italic;">Список використаних джерел:</span>
-	<br>	+
-	<span style="font-style: italic;">Список використаних джерел:</span>	+

	<span style="font-style: italic;">		<span style="font-style: italic;">
	Урок на тему :Модернізм в Українській летературі Федорова, О. М.., учителя української мови та літератури, м. Лубни, сш №4		Урок на тему :Модернізм в Українській летературі Федорова, О. М.., учителя української мови та літератури, м. Лубни, сш №4
-	</span>	+	</span>

	<span style="font-style: italic;">Меша Володимир Григорович Українське національне відродження 1905-1914 років (історіографія проблеми).- К.: Донеччина, 2004.- 156с.		<span style="font-style: italic;">Меша Володимир Григорович Українське національне відродження 1905-1914 років (історіографія проблеми).- К.: Донеччина, 2004.- 156с.
-	</span>	+	</span>

-	<span style="font-style: italic;">Костенко Л. (Костенко, Ліна) Навчальний посібник-хрестоматія: Біографія. Вибрані поезії. "Маруся Чурай". Інтерпретація творів.- Кіровоград: Степова Еллада, 1999.- 320с.- </span>	+	<span style="font-style: italic;">Костенко Л. (Костенко, Ліна) Навчальний посібник-хрестоматія: Біографія. Вибрані поезії. "Маруся Чурай". Інтерпретація творів.- Кіровоград: Степова Еллада, 1999.- 320с.- </span>

	<span style="font-style: italic;">(Рідне слово в рідній школі)		<span style="font-style: italic;">(Рідне слово в рідній школі)
Строка 53:		Строка 51:
	Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам].		Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам].

-	Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум]. ~~<sub></sub>~~	+	Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].

-	~~'''<u>Зміст уроку</u>'''~~	+	[[Category:Явище_“шістдесятництва”._Повні_уроки]]
-	[[~~Image~~:~~1236084776 kr~~.~~jpg\|10x10px\|1236084776 kr.jpg]] конспект уроку і опорний каркас~~	+
-	~~[[Image:1236084776 kr.jpg\|10x10px\|1236084776 kr.jpg]] презентація уроку~~	+
-	~~[[Image:1236084776 kr.jpg\|10x10px\|1236084776 kr.jpg]] акселеративні методи та інтерактивні технології~~	+
-	~~[[Image:1236084776 kr.jpg\|10x10px\|1236084776 kr.jpg]] закриті вправи (тільки для використання вчителями)~~	+
-	~~[[Image:1236084776 kr.jpg\|10x10px\|1236084776 kr.jpg]] оцінювання~~	+
-		+
-	~~'''<u>Практика</u>'''~~	+
-	~~[[Image:1236084776 kr.jpg\|10x10px\|1236084776 kr.jpg]] задачі та вправи,самоперевірка~~	+
-	~~[[Image:1236084776 kr.jpg\|10x10px\|1236084776 kr.jpg]] практикуми, лабораторні, кейси~~	+
-	~~[[Image:1236084776 kr.jpg\|10x10px\|1236084776 kr.jpg]] рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський~~	+
-	~~[[Image:1236084776 kr.jpg\|10x10px\|1236084776 kr.jpg]] домашнє завдання~~	+
-		+
-	~~'''<u>Ілюстрації</u>'''~~	+
-	[[Image:1236084776 kr.jpg\|10x10px\|1236084776 kr.jpg]] ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа	+
-	~~[[Image:1236084776 kr.jpg\|10x10px\|1236084776 kr.jpg]] реферати~~	+
-	~~[[Image:1236084776 kr.jpg\|10x10px\|1236084776 kr.jpg]] фішки для допитливих~~	+
-	~~[[Image:1236084776 kr.jpg\|10x10px\|1236084776 kr.jpg]] шпаргалки~~	+
-	~~[[Image:1236084776 kr.jpg\|10x10px\|1236084776 kr.jpg]] гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати~~	+
-		+
-	~~'''<u>Доповнення</u>'''~~	+
-	~~[[Image:1236084776 kr.jpg\|10x10px\|1236084776 kr.jpg]] зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)~~	+
-	~~[[Image:1236084776 kr.jpg\|10x10px\|1236084776 kr.jpg]] підручники основні і допоміжні~~	+
-	~~[[Image:1236084776 kr.jpg\|10x10px\|1236084776 kr.jpg]] тематичні свята, девізи~~	+
-	~~[[Image:1236084776 kr.jpg\|10x10px\|1236084776 kr.jpg]] статті~~	+
-	~~[[Image:1236084776 kr.jpg\|10x10px\|1236084776 kr.jpg]] національні особливості~~	+
-	~~[[Image:1236084776 kr.jpg\|10x10px\|1236084776 kr.jpg]] словник термінів~~	+
-	~~[[Image:1236084776 kr.jpg\|10x10px\|1236084776 kr.jpg]] інше~~	+
-		+
-	~~'''<u>Тільки для вчителів</u>'''~~	+
-	~~[[Image:1236084776 kr.jpg\|10x10px\|1236084776 kr.jpg]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html ідеальні уроки]~~	+
-	~~[[Image:1236084776 kr.jpg\|10x10px\|1236084776 kr.jpg]] календарний план на рік~~	+
-	~~[[Image:1236084776 kr.jpg\|10x10px\|1236084776 kr.jpg]] методичні рекомендації~~	+
-	~~[[Image:1236084776 kr.jpg\|10x10px\|1236084776 kr.jpg]] програми~~	+
-	~~[[Image:1236084776 kr.jpg\|10x10px\|1236084776 kr.jpg]] [http://xvatit.com/forum/ обговорення]~~	+
-		+
-	~~[[категория:Явище “шістдесятництва”. Повні уроки~~]]	+

User23 в 07:05, 13 октября 2010

2010-10-13T07:05:09Z

← Предыдущая		Версия 07:05, 13 октября 2010
Строка 33:		Строка 33:

	[[Image:Ult2tt.jpeg]]		[[Image:Ult2tt.jpeg]]
		+	<br>
		+	<span style="font-style: italic;">Список використаних джерел:</span>

-	<br>	+	<span style="font-style: italic;">
		+	Урок на тему :Модернізм в Українській летературі Федорова, О. М.., учителя української мови та літератури, м. Лубни, сш №4
		+	</span>

-	~~Список використаних джерел''': '''~~ <span style="font-style: italic;" />	+	<span style="font-style: italic;">Меша Володимир Григорович Українське національне відродження 1905-1914 років (історіографія проблеми).- К.: Донеччина, 2004.- 156с.
		+	</span>

-	<span style="font-style: italic;">~~Список використаних джерел:~~	+	<span style="font-style: italic;">Костенко Л. (Костенко, Ліна) Навчальний посібник-хрестоматія: Біографія. Вибрані поезії. "Маруся Чурай". Інтерпретація творів.- Кіровоград: Степова Еллада, 1999.- 320с.- </span>
-	Урок на тему :Модернізм в Українській летературі Федорова, О. М.., учителя української мови та літератури, м. Лубни, сш №4	+
-	Меша Володимир Григорович Українське національне відродження 1905-1914 років (історіографія проблеми).- К.: Донеччина, 2004.- 156с.	+	<span style="font-style: italic;">(Рідне слово в рідній школі)
-	Костенко Л. (Костенко, Ліна) Навчальний посібник-хрестоматія: Біографія. Вибрані поезії. "Маруся Чурай". Інтерпретація творів.- Кіровоград: Степова Еллада, 1999.- 320с.- (Рідне слово в рідній школі)	+
	Морозова Лідія Григорівна. Українська мова. 5 клас..- Харків: Ранок, 2000.- 224с.		Морозова Лідія Григорівна. Українська мова. 5 клас..- Харків: Ранок, 2000.- 224с.
	Франко Іван Українська література в 1904 році.- Львів: ЛНУ, 2005.- 93с.		Франко Іван Українська література в 1904 році.- Львів: ЛНУ, 2005.- 93с.
	Вацеба Оксана Бібліографічний покажчик та анотації кандидатських дисертацій захищених у спеціалізованій вченій раді Львівського державного інституту фізичної культури у 2001 році.- Львів: ЛДІФК, 2001.- 52с.		Вацеба Оксана Бібліографічний покажчик та анотації кандидатських дисертацій захищених у спеціалізованій вченій раді Львівського державного інституту фізичної культури у 2001 році.- Львів: ЛДІФК, 2001.- 52с.
-	Видання секції суспільних і гуманітарних наук Національної академії наук України: 1998-2003: Бібліографічний покажчик/ Голов. ред. І.Ф.Курас.- К., 2003.- 754с.- 16.94</span>'''''<br>'''''<b><br> </b>	+	Видання секції суспільних і гуманітарних наук Національної академії наук України: 1998-2003: Бібліографічний покажчик/ Голов. ред. І.Ф.Курас.- К., 2003.- 754с.- 16.94</span>'''''''<br>'''Відредаговано і надіслано Пилипенко В.В.'''<br>'''''<b><br> </b>

	Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам].		Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам].
Строка 87:		Строка 91:
	[[Image:1236084776 kr.jpg\|10x10px\|1236084776 kr.jpg]] [http://xvatit.com/forum/ обговорення]		[[Image:1236084776 kr.jpg\|10x10px\|1236084776 kr.jpg]] [http://xvatit.com/forum/ обговорення]

-	[[~~Category~~:~~Українська_література_у_другій_половині_ХХ_ст~~.~~_Повні_уроки~~]]	+	[[категория:Явище “шістдесятництва”. Повні уроки]]

User23 в 07:00, 13 октября 2010

2010-10-13T07:00:41Z

← Предыдущая		Версия 07:00, 13 октября 2010
Строка 10:		Строка 10:
	<u>''Хід уроку:''</u><br>Літературна діяльність  в Україні 20-х рр. Виражена надзвичайно  багато. Це найяскравіший період українсної писемності,  у порівнянні з нею будь-які інші періоди розвитку нашого письменства - бліднуть. Палітра їх творчості  вражає унікальним добором  яскравих талантів: В. Еллан, П. Тичина, В. Сосюра, М. Хвильовий, В. Підмогильний, Б. Анто-ненко-Давидович, М. Івченко, М. Куліш, М. Зеров, М. Рильський, Є. Плужник, Г. Косинка, М. Семенко, Ю. Яновський, Тодось Осмачка, М. Бажан та ін. Гуртування розмаїтих стильових течій  - привертає увагу, із своїми відгалуженнями  авангардизм (футуризм і конструктивізм), революційний романтизм, неоромантизм,необароко, «неокласика», імпресіонізм, експресіонізм тощо. Організація різних видань, калейдоскоп літературних угруповань («Плуг», «Гарт», «Аспанфут», ВАПЛІТЕ, МАРС, ВУСПП та ін.), потоки маніфестів і декларацій, пристрасні полеміки про сутнісні проблеми творчості,—справді, нелегко було молодому митцеві зорієнтуватися в такій стихії. Здавалося, перед ним відкрилися широкі перспективи художнього самоствердження. Це давало підстави вважати 20-ті рр. «ренесансними». Мова йде  про свіжі, оновлювальні процеси, що мали свій конкретно-історичний зміст, навідміну від  змісту класичного Відродження, спрямованого на універсальні критерії, поціновуваного як одна з органічних ланок поступу європейського мистецтва.		<u>''Хід уроку:''</u><br>Літературна діяльність  в Україні 20-х рр. Виражена надзвичайно  багато. Це найяскравіший період українсної писемності,  у порівнянні з нею будь-які інші періоди розвитку нашого письменства - бліднуть. Палітра їх творчості  вражає унікальним добором  яскравих талантів: В. Еллан, П. Тичина, В. Сосюра, М. Хвильовий, В. Підмогильний, Б. Анто-ненко-Давидович, М. Івченко, М. Куліш, М. Зеров, М. Рильський, Є. Плужник, Г. Косинка, М. Семенко, Ю. Яновський, Тодось Осмачка, М. Бажан та ін. Гуртування розмаїтих стильових течій  - привертає увагу, із своїми відгалуженнями  авангардизм (футуризм і конструктивізм), революційний романтизм, неоромантизм,необароко, «неокласика», імпресіонізм, експресіонізм тощо. Організація різних видань, калейдоскоп літературних угруповань («Плуг», «Гарт», «Аспанфут», ВАПЛІТЕ, МАРС, ВУСПП та ін.), потоки маніфестів і декларацій, пристрасні полеміки про сутнісні проблеми творчості,—справді, нелегко було молодому митцеві зорієнтуватися в такій стихії. Здавалося, перед ним відкрилися широкі перспективи художнього самоствердження. Це давало підстави вважати 20-ті рр. «ренесансними». Мова йде  про свіжі, оновлювальні процеси, що мали свій конкретно-історичний зміст, навідміну від  змісту класичного Відродження, спрямованого на універсальні критерії, поціновуваного як одна з органічних ланок поступу європейського мистецтва.

-	[[Image:~~ult2uv~~.jpeg]]<br>Інші риси представляє  —українське відродження, яке сприймається як спонтанний, потужний прорив уперед, але все ж таки не рідко погляди, обертаються  у минле, у вчорашні невирішенні проблеми. Мова йде  не  лише про одне відродження, а про цілу низку, що витворює основу українства, коли з національної катастрофи підводилось нове покоління, представниками якого переважно  були письменники, аби нарешті вирішити не лише естетичні, а й національні та болючі соціальні питання. Така доля була і  в творчого покоління 20-х рр.—  позначене різними орієнтаціями на художнє та позахудожнє життя, неоднорідне, що не могло не призвести до внутрішнього розмежування,  такими основними рисами  були  своєрідність літературних угруповань.  <br>Адже АСПИС (Асоціація письменників), що склала 1924 р. основу для формування «Ланки» (з 1925 р. МАРС—Майстерня революційного слова) та «неокласиків», а також ВАПЛІТЕ (Вільна академія пролетарської літератури,  1925—1928) ставили собі мету —писати   справжню  літературу,   що   відповідала  б  високим естетичним критеріям. В інших організаціях, що різнилися тільки назвами («Плуг», або Спілка селянських письменників, 1921—1925; «Гарт», або Спілка пролетарських письменників. 1922—1925; ВУСПП - Всеукраїнська спілка пролетарських письменників, 1927—1932; «Молодняк»— Спілка комсомольських письменників, 1927—1932), панував неприпустимий для творчості партійно-адміністративний стиль. їхні зусилля спрямовувалися на культивування безперспективного «пролетарського реалізму», перейнятого не художнім, а чужим для мистецтва класовим духом. Решта течій проголошувалася «буржуазними», «попутницькими». Проти них велася нещадна боротьба. Хоча саме і «попутники», а не опікувані компартією «пролетарські письменники», збагатили нашу літературу творами нев'янучої цінності.<br><br>Постмодернізм<br><br>      В останні десятиліття XX ст. приходить на зміну модернізму це світоглядно-мистецький напрям. Він є — результатом епохи зрйнування,  постіндустріальної епохи, цілістного розуміння світу, крах систем економічних, політични та світоглядно-філософських . <br>      <br>Термін «постмодернізм» вперше ми зустрічаємо  в1917 p., але поширенно його використання припадає  на кінець 1960-х pp. спершу в архітектурі цей термін використовується  для означення стильових тенденцій, спрямованих проти безликої стандартизації, а з годом його вочинають широко використовувати — у літературі та малярстві (поп-арт, оп-арт, «новий реалізм», гепенінг та ін.).<br>      <br>       <br>     Мали вплив на  міркування  таких філософів  популярності постмодернізму Ж. Дерріди, Ж. Батая, Ж.-Ф. Ліотара, М. Фуко. [[Image:Ult2f.jpeg]]	+	[[Image:Ult2uv.jpeg]]<br>Інші риси представляє  —українське відродження, яке сприймається як спонтанний, потужний прорив уперед, але все ж таки не рідко погляди, обертаються  у минле, у вчорашні невирішенні проблеми. Мова йде  не  лише про одне відродження, а про цілу низку, що витворює основу українства, коли з національної катастрофи підводилось нове покоління, представниками якого переважно  були письменники, аби нарешті вирішити не лише естетичні, а й національні та болючі соціальні питання. Така доля була і  в творчого покоління 20-х рр.—  позначене різними орієнтаціями на художнє та позахудожнє життя, неоднорідне, що не могло не призвести до внутрішнього розмежування,  такими основними рисами  були  своєрідність літературних угруповань.  <br>Адже АСПИС (Асоціація письменників), що склала 1924 р. основу для формування «Ланки» (з 1925 р. МАРС—Майстерня революційного слова) та «неокласиків», а також ВАПЛІТЕ (Вільна академія пролетарської літератури,  1925—1928) ставили собі мету —писати   справжню  літературу,   що   відповідала  б  високим естетичним критеріям. В інших організаціях, що різнилися тільки назвами («Плуг», або Спілка селянських письменників, 1921—1925; «Гарт», або Спілка пролетарських письменників. 1922—1925; ВУСПП - Всеукраїнська спілка пролетарських письменників, 1927—1932; «Молодняк»— Спілка комсомольських письменників, 1927—1932), панував неприпустимий для творчості партійно-адміністративний стиль. їхні зусилля спрямовувалися на культивування безперспективного «пролетарського реалізму», перейнятого не художнім, а чужим для мистецтва класовим духом. Решта течій проголошувалася «буржуазними», «попутницькими». Проти них велася нещадна боротьба. Хоча саме і «попутники», а не опікувані компартією «пролетарські письменники», збагатили нашу літературу творами нев'янучої цінності.<br><br>Постмодернізм<br><br>      В останні десятиліття XX ст. приходить на зміну модернізму це світоглядно-мистецький напрям. Він є — результатом епохи зрйнування,  постіндустріальної епохи, цілістного розуміння світу, крах систем економічних, політични та світоглядно-філософських . <br>      <br>Термін «постмодернізм» вперше ми зустрічаємо  в1917 p., але поширенно його використання припадає  на кінець 1960-х pp. спершу в архітектурі цей термін використовується  для означення стильових тенденцій, спрямованих проти безликої стандартизації, а з годом його вочинають широко використовувати — у літературі та малярстві (поп-арт, оп-арт, «новий реалізм», гепенінг та ін.).<br>      <br>       <br>     Мали вплив на  міркування  таких філософів  популярності постмодернізму Ж. Дерріди, Ж. Батая, Ж.-Ф. Ліотара, М. Фуко. [[Image:Ult2f.jpeg]]

	[[Image:Ult2l.jpeg]]		[[Image:Ult2l.jpeg]]
Строка 36:		Строка 36:
	<br>		<br>

-	Список використаних джерел''': ''' <span style="font-style: italic;">Урок на тему~~ ~~:Модернізм в Українській летературі Федорова, О. М.., учителя української мови та літератури, м. Лубни, сш №4	+	Список використаних джерел''': ''' <span style="font-style: italic;" />
		+
		+	<span style="font-style: italic;">Список використаних джерел:
		+	Урок на тему :Модернізм в Українській летературі Федорова, О. М.., учителя української мови та літератури, м. Лубни, сш №4
		+	Меша Володимир Григорович Українське національне відродження 1905-1914 років (історіографія проблеми).- К.: Донеччина, 2004.- 156с.
		+	Костенко Л. (Костенко, Ліна) Навчальний посібник-хрестоматія: Біографія. Вибрані поезії. "Маруся Чурай". Інтерпретація творів.- Кіровоград: Степова Еллада, 1999.- 320с.- (Рідне слово в рідній школі)
		+	Морозова Лідія Григорівна. Українська мова. 5 клас..- Харків: Ранок, 2000.- 224с.
		+	Франко Іван Українська література в 1904 році.- Львів: ЛНУ, 2005.- 93с.
	Вацеба Оксана Бібліографічний покажчик та анотації кандидатських дисертацій захищених у спеціалізованій вченій раді Львівського державного інституту фізичної культури у 2001 році.- Львів: ЛДІФК, 2001.- 52с.		Вацеба Оксана Бібліографічний покажчик та анотації кандидатських дисертацій захищених у спеціалізованій вченій раді Львівського державного інституту фізичної культури у 2001 році.- Львів: ЛДІФК, 2001.- 52с.
-	Видання секції суспільних і гуманітарних наук Національної академії наук України: 1998-2003: Бібліографічний покажчик/ Голов. ред. І.Ф.Курас.- К., 2003.- 754с.- 16.94	+	Видання секції суспільних і гуманітарних наук Національної академії наук України: 1998-2003: Бібліографічний покажчик/ Голов. ред. І.Ф.Курас.- К., 2003.- 754с.- 16.94</span>'''''<br>'''''<b><br> </b>
-	Вчені записки Харківського гуманітарного університету "Народна українська академія".- Харків: Видавництво НУА, 2005.- 707с.	+
-	~~Джерело: Український реферативний журнал: Серія 1. Соціальні та гуманітарні науки. Мистецтво 2002.- К.: , 2003.-~~	+
-	~~Історія України (навчальний посібник)    1997    Верстюк В.Ф.    422~~	+
-	~~Франко Іван Українська література в 1904 році.- Львів: ЛНУ, 2005.- 93с.~~</span> '~~'Відредаговано і надіслано Пилипенко В.В.~~''''<br>'''''<b><br> </b>	+

	Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам].		Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам].

User23 в 06:54, 13 октября 2010

2010-10-13T06:54:15Z

← Предыдущая		Версия 06:54, 13 октября 2010
Строка 8:		Строка 8:
	*Ознайомлення з творчістю поетів-шістдесятників,  давати загальну характеристику їхньої творчості.		*Ознайомлення з творчістю поетів-шістдесятників,  давати загальну характеристику їхньої творчості.

-	<u>''Хід уроку:''</u><br>Літературна діяльність  в Україні 20-х рр. Виражена надзвичайно  багато. Це найяскравіший період українсної писемності,  у порівнянні з нею будь-які інші періоди розвитку нашого письменства - бліднуть. Палітра їх творчості  вражає унікальним добором  яскравих талантів: В. Еллан, П. Тичина, В. Сосюра, М. Хвильовий, В. Підмогильний, Б. Анто-ненко-Давидович, М. Івченко, М. Куліш, М. Зеров, М. Рильський, Є. Плужник, Г. Косинка, М. Семенко, Ю. Яновський, Тодось Осмачка, М. Бажан та ін. Гуртування розмаїтих стильових течій  - привертає увагу, із своїми відгалуженнями  авангардизм (футуризм і конструктивізм), революційний романтизм, неоромантизм,необароко, «неокласика», імпресіонізм, експресіонізм тощо. Організація різних видань, калейдоскоп літературних угруповань («Плуг», «Гарт», «Аспанфут», ВАПЛІТЕ, МАРС, ВУСПП та ін.), потоки маніфестів і декларацій, пристрасні полеміки про сутнісні проблеми творчості,—справді, нелегко було молодому митцеві зорієнтуватися в такій стихії. Здавалося, перед ним відкрилися широкі перспективи художнього самоствердження. Це давало підстави вважати 20-ті рр. «ренесансними». Мова йде  про свіжі, оновлювальні процеси, що мали свій конкретно-історичний зміст, навідміну від  змісту класичного Відродження, спрямованого на універсальні критерії, поціновуваного як одна з органічних ланок поступу європейського мистецтва. <br>Інші риси представляє  —українське відродження, яке сприймається як спонтанний, потужний прорив уперед, але все ж таки не рідко погляди, обертаються  у минле, у вчорашні невирішенні проблеми. Мова йде  не  лише про одне відродження, а про цілу низку, що витворює основу українства, коли з національної катастрофи підводилось нове покоління, представниками якого переважно  були письменники, аби нарешті вирішити не лише естетичні, а й національні та болючі соціальні питання. Така доля була і  в творчого покоління 20-х рр.—  позначене різними орієнтаціями на художнє та позахудожнє життя, неоднорідне, що не могло не призвести до внутрішнього розмежування,  такими основними рисами  були  своєрідність літературних угруповань.  <br>Адже АСПИС (Асоціація письменників), що склала 1924 р. основу для формування «Ланки» (з 1925 р. МАРС—Майстерня революційного слова) та «неокласиків», а також ВАПЛІТЕ (Вільна академія пролетарської літератури,  1925—1928) ставили собі мету —писати   справжню  літературу,   що   відповідала  б  високим естетичним критеріям. В інших організаціях, що різнилися тільки назвами («Плуг», або Спілка селянських письменників, 1921—1925; «Гарт», або Спілка пролетарських письменників. 1922—1925; ВУСПП - Всеукраїнська спілка пролетарських письменників, 1927—1932; «Молодняк»— Спілка комсомольських письменників, 1927—1932), панував неприпустимий для творчості партійно-адміністративний стиль. їхні зусилля спрямовувалися на культивування безперспективного «пролетарського реалізму», перейнятого не художнім, а чужим для мистецтва класовим духом. Решта течій проголошувалася «буржуазними», «попутницькими». Проти них велася нещадна боротьба. Хоча саме і «попутники», а не опікувані компартією «пролетарські письменники», збагатили нашу літературу творами нев'янучої цінності.<br><br>Постмодернізм<br><br>      В останні десятиліття XX ст. приходить на зміну модернізму це світоглядно-мистецький напрям. Він є — результатом епохи зрйнування,  постіндустріальної епохи, цілістного розуміння світу, крах систем економічних, політични та світоглядно-філософських . <br>      <br>Термін «постмодернізм» вперше ми зустрічаємо  в1917 p., але поширенно його використання припадає  на кінець 1960-х pp. спершу в архітектурі цей термін використовується  для означення стильових тенденцій, спрямованих проти безликої стандартизації, а з годом його вочинають широко використовувати — у літературі та малярстві (поп-арт, оп-арт, «новий реалізм», гепенінг та ін.).<br>      <br>       <br>     Мали вплив на  міркування  таких філософів  популярності постмодернізму Ж. Дерріди, Ж. Батая, Ж.-Ф. Ліотара, М. Фуко. [[Image:Ult2f.jpeg]]	+	<u>''Хід уроку:''</u><br>Літературна діяльність  в Україні 20-х рр. Виражена надзвичайно  багато. Це найяскравіший період українсної писемності,  у порівнянні з нею будь-які інші періоди розвитку нашого письменства - бліднуть. Палітра їх творчості  вражає унікальним добором  яскравих талантів: В. Еллан, П. Тичина, В. Сосюра, М. Хвильовий, В. Підмогильний, Б. Анто-ненко-Давидович, М. Івченко, М. Куліш, М. Зеров, М. Рильський, Є. Плужник, Г. Косинка, М. Семенко, Ю. Яновський, Тодось Осмачка, М. Бажан та ін. Гуртування розмаїтих стильових течій  - привертає увагу, із своїми відгалуженнями  авангардизм (футуризм і конструктивізм), революційний романтизм, неоромантизм,необароко, «неокласика», імпресіонізм, експресіонізм тощо. Організація різних видань, калейдоскоп літературних угруповань («Плуг», «Гарт», «Аспанфут», ВАПЛІТЕ, МАРС, ВУСПП та ін.), потоки маніфестів і декларацій, пристрасні полеміки про сутнісні проблеми творчості,—справді, нелегко було молодому митцеві зорієнтуватися в такій стихії. Здавалося, перед ним відкрилися широкі перспективи художнього самоствердження. Це давало підстави вважати 20-ті рр. «ренесансними». Мова йде  про свіжі, оновлювальні процеси, що мали свій конкретно-історичний зміст, навідміну від  змісту класичного Відродження, спрямованого на універсальні критерії, поціновуваного як одна з органічних ланок поступу європейського мистецтва.
		+
		+	[[Image:ult2uv.jpeg]]<br>Інші риси представляє  —українське відродження, яке сприймається як спонтанний, потужний прорив уперед, але все ж таки не рідко погляди, обертаються  у минле, у вчорашні невирішенні проблеми. Мова йде  не  лише про одне відродження, а про цілу низку, що витворює основу українства, коли з національної катастрофи підводилось нове покоління, представниками якого переважно  були письменники, аби нарешті вирішити не лише естетичні, а й національні та болючі соціальні питання. Така доля була і  в творчого покоління 20-х рр.—  позначене різними орієнтаціями на художнє та позахудожнє життя, неоднорідне, що не могло не призвести до внутрішнього розмежування,  такими основними рисами  були  своєрідність літературних угруповань.  <br>Адже АСПИС (Асоціація письменників), що склала 1924 р. основу для формування «Ланки» (з 1925 р. МАРС—Майстерня революційного слова) та «неокласиків», а також ВАПЛІТЕ (Вільна академія пролетарської літератури,  1925—1928) ставили собі мету —писати   справжню  літературу,   що   відповідала  б  високим естетичним критеріям. В інших організаціях, що різнилися тільки назвами («Плуг», або Спілка селянських письменників, 1921—1925; «Гарт», або Спілка пролетарських письменників. 1922—1925; ВУСПП - Всеукраїнська спілка пролетарських письменників, 1927—1932; «Молодняк»— Спілка комсомольських письменників, 1927—1932), панував неприпустимий для творчості партійно-адміністративний стиль. їхні зусилля спрямовувалися на культивування безперспективного «пролетарського реалізму», перейнятого не художнім, а чужим для мистецтва класовим духом. Решта течій проголошувалася «буржуазними», «попутницькими». Проти них велася нещадна боротьба. Хоча саме і «попутники», а не опікувані компартією «пролетарські письменники», збагатили нашу літературу творами нев'янучої цінності.<br><br>Постмодернізм<br><br>      В останні десятиліття XX ст. приходить на зміну модернізму це світоглядно-мистецький напрям. Він є — результатом епохи зрйнування,  постіндустріальної епохи, цілістного розуміння світу, крах систем економічних, політични та світоглядно-філософських . <br>      <br>Термін «постмодернізм» вперше ми зустрічаємо  в1917 p., але поширенно його використання припадає  на кінець 1960-х pp. спершу в архітектурі цей термін використовується  для означення стильових тенденцій, спрямованих проти безликої стандартизації, а з годом його вочинають широко використовувати — у літературі та малярстві (поп-арт, оп-арт, «новий реалізм», гепенінг та ін.).<br>      <br>       <br>     Мали вплив на  міркування  таких філософів  популярності постмодернізму Ж. Дерріди, Ж. Батая, Ж.-Ф. Ліотара, М. Фуко. [[Image:Ult2f.jpeg]]

	[[Image:Ult2l.jpeg]]		[[Image:Ult2l.jpeg]]

User23 в 06:50, 13 октября 2010

2010-10-13T06:50:49Z

← Предыдущая		Версия 06:50, 13 октября 2010
Строка 8:		Строка 8:
	*Ознайомлення з творчістю поетів-шістдесятників,  давати загальну характеристику їхньої творчості.		*Ознайомлення з творчістю поетів-шістдесятників,  давати загальну характеристику їхньої творчості.

-	<u>''Хід уроку:''</u><br>Літературна діяльність  в Україні 20-х рр. Виражена надзвичайно  багато. Це найяскравіший період українсної писемності,  у порівнянні з нею будь-які інші періоди розвитку нашого письменства - бліднуть. Палітра їх творчості  вражає унікальним добором  яскравих талантів: В. Еллан, П. Тичина, В. Сосюра, М. Хвильовий, В. Підмогильний, Б. Анто-ненко-Давидович, М. Івченко, М. Куліш, М. Зеров, М. Рильський, Є. Плужник, Г. Косинка, М. Семенко, Ю. Яновський, Тодось Осмачка, М. Бажан та ін. Гуртування розмаїтих стильових течій  - привертає увагу, із своїми відгалуженнями  авангардизм (футуризм і конструктивізм), революційний романтизм, неоромантизм,необароко, «неокласика», імпресіонізм, експресіонізм тощо. Організація різних видань, калейдоскоп літературних угруповань («Плуг», «Гарт», «Аспанфут», ВАПЛІТЕ, МАРС, ВУСПП та ін.), потоки маніфестів і декларацій, пристрасні полеміки про сутнісні проблеми творчості,—справді, нелегко було молодому митцеві зорієнтуватися в такій стихії. Здавалося, перед ним відкрилися широкі перспективи художнього самоствердження. Це давало підстави вважати 20-ті рр. «ренесансними». Мова йде  про свіжі, оновлювальні процеси, що мали свій конкретно-історичний зміст, навідміну від  змісту класичного Відродження, спрямованого на універсальні критерії, поціновуваного як одна з органічних ланок поступу європейського мистецтва. <br>Інші риси представляє  —українське відродження, яке сприймається як спонтанний, потужний прорив уперед, але все ж таки не рідко погляди, обертаються  у минле, у вчорашні невирішенні проблеми. Мова йде  не  лише про одне відродження, а про цілу низку, що витворює основу українства, коли з національної катастрофи підводилось нове покоління, представниками якого переважно  були письменники, аби нарешті вирішити не лише естетичні, а й національні та болючі соціальні питання. Така доля була і  в творчого покоління 20-х рр.—  позначене різними орієнтаціями на художнє та позахудожнє життя, неоднорідне, що не могло не призвести до внутрішнього розмежування,  такими основними рисами  були  своєрідність літературних угруповань.  <br>Адже АСПИС (Асоціація письменників), що склала 1924 р. основу для формування «Ланки» (з 1925 р. МАРС—Майстерня революційного слова) та «неокласиків», а також ВАПЛІТЕ (Вільна академія пролетарської літератури,  1925—1928) ставили собі мету —писати   справжню  літературу,   що   відповідала  б  високим естетичним критеріям. В інших організаціях, що різнилися тільки назвами («Плуг», або Спілка селянських письменників, 1921—1925; «Гарт», або Спілка пролетарських письменників. 1922—1925; ВУСПП - Всеукраїнська спілка пролетарських письменників, 1927—1932; «Молодняк»— Спілка комсомольських письменників, 1927—1932), панував неприпустимий для творчості партійно-адміністративний стиль. їхні зусилля спрямовувалися на культивування безперспективного «пролетарського реалізму», перейнятого не художнім, а чужим для мистецтва класовим духом. Решта течій проголошувалася «буржуазними», «попутницькими». Проти них велася нещадна боротьба. Хоча саме і «попутники», а не опікувані компартією «пролетарські письменники», збагатили нашу літературу творами нев'янучої цінності.<br><br>Постмодернізм<br><br>      В останні десятиліття XX ст. приходить на зміну модернізму це світоглядно-мистецький напрям. Він є — результатом епохи зрйнування,  постіндустріальної епохи, цілістного розуміння світу, крах систем економічних, політични та світоглядно-філософських . <br>      <br>Термін «постмодернізм» вперше ми зустрічаємо  в1917 p., але поширенно його використання припадає  на кінець 1960-х pp. спершу в архітектурі цей термін використовується  для означення стильових тенденцій, спрямованих проти безликої стандартизації, а з годом його вочинають широко використовувати — у літературі та малярстві (поп-арт, оп-арт, «новий реалізм», гепенінг та ін.).<br>      <br>       <br>     Мали вплив на  міркування  таких філософів  популярності постмодернізму Ж. Дерріди, Ж. Батая, Ж.-Ф. Ліотара, М. Фуко. [[Image:Ult2f.jpeg]][[Image:Ult2l.jpeg]] Завдячуючи гіркому історичному досвідові постмодерністи, переконалися у неможливості  поліпшити світ, змінили  ідеологічні ілюзії, вважаючи, що подія завжди випереджає теорію, і людина позбавлена змоги не лише змінити світ а й осягнути, систематизувати його,   Прогрес сприймається  лише як ілюзія, вони відчувають що  вичерпана історія, мистецтво, естетика.  Співіснування та варіювання усіх (і новітніх і найдавніших) форм буття вважається реальним. Принципи повторюваності та сумісності перетворюються на художній стиль  мислення з властивим йому тяжінням до стилізації, ремінісценції , рисами еклектики, переінакшення, алюзії. У  попередніх класичних формах неможлве існування мистецтва в постіндустріальному суспільстві з його необмеженим потенціалом тиражування та серійного відтворення, саме тому письменник творить  не з «чистим» матеріалом, а з культурно освоєним. <br>       <br>Характер риси притаманної  постмодернізму: <br>       - Культ незалежної особистості;<br>       - Прагнення до архаїки, міфу колективного несвідомого.<br>       - Намагання поєднати культури , релігії взаемодоповнитии істини (часом полярно протилежні) багатьох людей. Націй, філософій;<br>       - Вираження повсякденного реального життя як апокаліптичного карнавалу, театру абсурду; <br>       - Застосування  ігрового стилю, щоб акцентувати увагу на  протиприродності панівного в реальності способу життя, на ненормальності, несправжності;<br>       - Спеціально химерно переплетати  різні стилі оповіді (сентиментальний і або грубо натуралістичний і високий класицистичний  казковий та ін; в стиль художньої нерідко вплітаються стилі публіцистичний, , науковий, діловий тощо);<br>       - Зміщшання численних різновидів традиційних жанрових;<br>       -  В основному сюжети творів - це тонуо замасковані алюзії (натяки) на відомі сюжети літератури попередньої  епохи;<br>       - Переклички, запозичення спостерігаються не тільки серед перших виразно постмодерністських творів — романи У. Еко «Ім'я троянди» (1980), П. Зюскінда «Запахи» (1985), Д. Апдайка «Версія Роджерса» (1985). <br>       <br>      В сучасній українській літературі постмодернізм виявляється в творчості Ю. Андруховича, Ю. Іздрика, О. Ульяненка, С. Прощока, В. Медведя, О. Забужко та інших.	+	<u>''Хід уроку:''</u><br>Літературна діяльність  в Україні 20-х рр. Виражена надзвичайно  багато. Це найяскравіший період українсної писемності,  у порівнянні з нею будь-які інші періоди розвитку нашого письменства - бліднуть. Палітра їх творчості  вражає унікальним добором  яскравих талантів: В. Еллан, П. Тичина, В. Сосюра, М. Хвильовий, В. Підмогильний, Б. Анто-ненко-Давидович, М. Івченко, М. Куліш, М. Зеров, М. Рильський, Є. Плужник, Г. Косинка, М. Семенко, Ю. Яновський, Тодось Осмачка, М. Бажан та ін. Гуртування розмаїтих стильових течій  - привертає увагу, із своїми відгалуженнями  авангардизм (футуризм і конструктивізм), революційний романтизм, неоромантизм,необароко, «неокласика», імпресіонізм, експресіонізм тощо. Організація різних видань, калейдоскоп літературних угруповань («Плуг», «Гарт», «Аспанфут», ВАПЛІТЕ, МАРС, ВУСПП та ін.), потоки маніфестів і декларацій, пристрасні полеміки про сутнісні проблеми творчості,—справді, нелегко було молодому митцеві зорієнтуватися в такій стихії. Здавалося, перед ним відкрилися широкі перспективи художнього самоствердження. Це давало підстави вважати 20-ті рр. «ренесансними». Мова йде  про свіжі, оновлювальні процеси, що мали свій конкретно-історичний зміст, навідміну від  змісту класичного Відродження, спрямованого на універсальні критерії, поціновуваного як одна з органічних ланок поступу європейського мистецтва. <br>Інші риси представляє  —українське відродження, яке сприймається як спонтанний, потужний прорив уперед, але все ж таки не рідко погляди, обертаються  у минле, у вчорашні невирішенні проблеми. Мова йде  не  лише про одне відродження, а про цілу низку, що витворює основу українства, коли з національної катастрофи підводилось нове покоління, представниками якого переважно  були письменники, аби нарешті вирішити не лише естетичні, а й національні та болючі соціальні питання. Така доля була і  в творчого покоління 20-х рр.—  позначене різними орієнтаціями на художнє та позахудожнє життя, неоднорідне, що не могло не призвести до внутрішнього розмежування,  такими основними рисами  були  своєрідність літературних угруповань.  <br>Адже АСПИС (Асоціація письменників), що склала 1924 р. основу для формування «Ланки» (з 1925 р. МАРС—Майстерня революційного слова) та «неокласиків», а також ВАПЛІТЕ (Вільна академія пролетарської літератури,  1925—1928) ставили собі мету —писати   справжню  літературу,   що   відповідала  б  високим естетичним критеріям. В інших організаціях, що різнилися тільки назвами («Плуг», або Спілка селянських письменників, 1921—1925; «Гарт», або Спілка пролетарських письменників. 1922—1925; ВУСПП - Всеукраїнська спілка пролетарських письменників, 1927—1932; «Молодняк»— Спілка комсомольських письменників, 1927—1932), панував неприпустимий для творчості партійно-адміністративний стиль. їхні зусилля спрямовувалися на культивування безперспективного «пролетарського реалізму», перейнятого не художнім, а чужим для мистецтва класовим духом. Решта течій проголошувалася «буржуазними», «попутницькими». Проти них велася нещадна боротьба. Хоча саме і «попутники», а не опікувані компартією «пролетарські письменники», збагатили нашу літературу творами нев'янучої цінності.<br><br>Постмодернізм<br><br>      В останні десятиліття XX ст. приходить на зміну модернізму це світоглядно-мистецький напрям. Він є — результатом епохи зрйнування,  постіндустріальної епохи, цілістного розуміння світу, крах систем економічних, політични та світоглядно-філософських . <br>      <br>Термін «постмодернізм» вперше ми зустрічаємо  в1917 p., але поширенно його використання припадає  на кінець 1960-х pp. спершу в архітектурі цей термін використовується  для означення стильових тенденцій, спрямованих проти безликої стандартизації, а з годом його вочинають широко використовувати — у літературі та малярстві (поп-арт, оп-арт, «новий реалізм», гепенінг та ін.).<br>      <br>       <br>     Мали вплив на  міркування  таких філософів  популярності постмодернізму Ж. Дерріди, Ж. Батая, Ж.-Ф. Ліотара, М. Фуко. [[Image:Ult2f.jpeg]]

-	[[Image:~~Ult2a~~.jpeg]]	+	[[Image:Ult2l.jpeg]]
-	[[Image:Ult2i.jpeg]]	+
-	<br>Українська література у другій половині ХХ ст. Спроба подолати канони соцреалізму. "Закулісний" розвиток модернізму, опозиційні прояви різних стильових тенденцій. <br>Явище "шістдесятництва", нью-йоркська група, постшістдесятники, українська "химерна проза". Пошукове розмаїття сучасної літератури. Тенденції постмодернізму.<br>ТЛ: соцреалізм. <br>Знати і розум це головне , іти найголовніші тенденції розвитку української літератури у другій половині ХХ — на початку ХХІ ст. <br>ПОЕТИ-ШІСТДЕСЯТНИКИ <br>Виділяється нова хвиля  в українській літературі  на початку 60-х років це явище виникнення Шістдесятництва. Шістдесятнициво подія  культурологічна і соціальна. Вражає його зв'язок із дисидентським рухом. Тематична і формотворча новизна творів, ідейно-стильове розмаїття.  <br>Яскраві постаті дисидентського руху  60-х років:<br>Композитори Л. Грабовський, В. Губа, В. Сильвестров;	+	Завдячуючи гіркому історичному досвідові постмодерністи, переконалися у неможливості  поліпшити світ, змінили  ідеологічні ілюзії, вважаючи, що подія завжди випереджає теорію, і людина позбавлена змоги не лише змінити світ а й осягнути, систематизувати його,   Прогрес сприймається  лише як ілюзія, вони відчувають що  вичерпана історія, мистецтво, естетика.  Співіснування та варіювання усіх (і новітніх і найдавніших) форм буття вважається реальним. Принципи повторюваності та сумісності перетворюються на художній стиль  мислення з властивим йому тяжінням до стилізації, ремінісценції , рисами еклектики, переінакшення, алюзії. У  попередніх класичних формах неможлве існування мистецтва в постіндустріальному суспільстві з його необмеженим потенціалом тиражування та серійного відтворення, саме тому письменник творить  не з «чистим» матеріалом, а з культурно освоєним. <br>       <br>Характер риси притаманної  постмодернізму: <br>       - Культ незалежної особистості;<br>       - Прагнення до архаїки, міфу колективного несвідомого.<br>       - Намагання поєднати культури , релігії взаемодоповнитии істини (часом полярно протилежні) багатьох людей. Націй, філософій;<br>       - Вираження повсякденного реального життя як апокаліптичного карнавалу, театру абсурду; <br>       - Застосування  ігрового стилю, щоб акцентувати увагу на  протиприродності панівного в реальності способу життя, на ненормальності, несправжності;<br>       - Спеціально химерно переплетати  різні стилі оповіді (сентиментальний і або грубо натуралістичний і високий класицистичний  казковий та ін; в стиль художньої нерідко вплітаються стилі публіцистичний, , науковий, діловий тощо);<br>       - Зміщшання численних різновидів традиційних жанрових;<br>       -  В основному сюжети творів - це тонуо замасковані алюзії (натяки) на відомі сюжети літератури попередньої  епохи;<br>       - Переклички, запозичення спостерігаються не тільки серед перших виразно постмодерністських творів — романи У. Еко «Ім'я троянди» (1980), П. Зюскінда «Запахи» (1985), Д. Апдайка «Версія Роджерса» (1985). <br>       <br>      В сучасній українській літературі постмодернізм виявляється в творчості Ю. Андруховича, Ю. Іздрика, О. Ульяненка, С. Прощока, В. Медведя, О. Забужко та інших.
		+
		+	[[Image:Ult2a.jpeg]] [[Image:Ult2i.jpeg]] <br>Українська література у другій половині ХХ ст. Спроба подолати канони соцреалізму. "Закулісний" розвиток модернізму, опозиційні прояви різних стильових тенденцій. <br>Явище "шістдесятництва", нью-йоркська група, постшістдесятники, українська "химерна проза". Пошукове розмаїття сучасної літератури. Тенденції постмодернізму.<br>ТЛ: соцреалізм. <br>Знати і розум це головне , іти найголовніші тенденції розвитку української літератури у другій половині ХХ — на початку ХХІ ст. <br>ПОЕТИ-ШІСТДЕСЯТНИКИ <br>Виділяється нова хвиля  в українській літературі  на початку 60-х років це явище виникнення Шістдесятництва. Шістдесятнициво подія  культурологічна і соціальна. Вражає його зв'язок із дисидентським рухом. Тематична і формотворча новизна творів, ідейно-стильове розмаїття.  <br>Яскраві постаті дисидентського руху  60-х років:<br>Композитори Л. Грабовський, В. Губа, В. Сильвестров;

	Праслухайте будьласка композицію  В . Сільвестрова і поєднання спільні риси шістидесятництва в музиці та літературі. {{#ev:youtube\|WXMhaQZUCfk}}		Праслухайте будьласка композицію  В . Сільвестрова і поєднання спільні риси шістидесятництва в музиці та літературі. {{#ev:youtube\|WXMhaQZUCfk}}

User23 в 06:49, 13 октября 2010

2010-10-13T06:49:55Z

Внесённые изменения

User23 в 06:46, 13 октября 2010

2010-10-13T06:46:54Z

Внесённые изменения

User23 в 06:42, 13 октября 2010

2010-10-13T06:42:30Z

Внесённые изменения

User23 в 06:26, 13 октября 2010

2010-10-13T06:26:29Z

Внесённые изменения