<?xml version="1.0"?>
<?xml-stylesheet type="text/css" href="http://edufuture.biz/skins/common/feed.css?270"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xml:lang="ru">
		<id>http://edufuture.biz/index.php?action=history&amp;feed=atom&amp;title=7._%D0%93%D0%B5%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D1%8F_%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%83.</id>
		<title>7. Географія Нового часу. - История изменений</title>
		<link rel="self" type="application/atom+xml" href="http://edufuture.biz/index.php?action=history&amp;feed=atom&amp;title=7._%D0%93%D0%B5%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D1%8F_%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%83."/>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=7._%D0%93%D0%B5%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D1%8F_%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%83.&amp;action=history"/>
		<updated>2026-04-08T07:22:50Z</updated>
		<subtitle>История изменений этой страницы в вики</subtitle>
		<generator>MediaWiki 1.16.0</generator>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=7._%D0%93%D0%B5%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D1%8F_%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%83.&amp;diff=195664&amp;oldid=prev</id>
		<title>User16 в 19:10, 11 сентября 2012</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=7._%D0%93%D0%B5%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D1%8F_%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%83.&amp;diff=195664&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2012-09-11T19:10:00Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;a href=&quot;http://edufuture.biz/index.php?title=7._%D0%93%D0%B5%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D1%8F_%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%83.&amp;amp;diff=195664&amp;amp;oldid=180565&quot;&gt;Внесённые изменения&lt;/a&gt;</summary>
		<author><name>User16</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=7._%D0%93%D0%B5%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D1%8F_%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%83.&amp;diff=180565&amp;oldid=prev</id>
		<title>User16 в 13:35, 20 июня 2012</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=7._%D0%93%D0%B5%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D1%8F_%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%83.&amp;diff=180565&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2012-06-20T13:35:27Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;table style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
		&lt;tr valign='top'&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;← Предыдущая&lt;/td&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;Версия 13:35, 20 июня 2012&lt;/td&gt;
		&lt;/tr&gt;&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 3:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 3:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;== '''§7. Освоєння Старого Світу''' ==&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;== '''§7. Освоєння Старого Світу''' &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt; &lt;/ins&gt;==&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; У той час, як вже були відкриті Америка та Австралія, здійснена '''[[6. Перша кругосвітня подорож Ф.Магеллана.|перші навколосвітня подорож]]''', європейцям залишалися невідомими величезні території Старого Світу. Особливо це стосується районів Північної, Східної та Центральної Азії. Надзвичайно велику роль у їх освоєнні зіграли подорожі російських мандрівників. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; У той час, як вже були відкриті Америка та Австралія, здійснена '''[[6. Перша кругосвітня подорож Ф.Магеллана.|перші навколосвітня подорож]]''', європейцям залишалися невідомими величезні території Старого Світу. Особливо це стосується районів Північної, Східної та Центральної Азії. Надзвичайно велику роль у їх освоєнні зіграли подорожі російських мандрівників. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;=== '''Походи землепрохідців''' ===&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;=== '''Походи землепрохідців''' &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt; &lt;/ins&gt;===&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; В ХVІ- ХVІІ ст. в Російській державі з’явилися люди, які організовували й брали участь в походах через Уральські гори у Сибір та Далекий Схід. Їх називали землепрохідцями. Їх мужність на наполегливість призвели до значних '''[[5. Епоха Великих географічних відкриттів. Подорожі португальців, їх роль у відкритті нових земель Відкриття Америки X.Колумбом.|географічних відкриттів]]''' на цих територіях, а також у водах Північного Льодовитого та Тихого океанів. Про більшість землепрохідців залишилося мало відомостей. За походженням, як правило, вони були російськими поморами, тобто вихідцями з півночі європейської частини Росії. Деякі називали своєю батьківщиною містечка, розміщені на річці Волга, дехто – Москву. Більшість землепрохідців були козаками, купцями, рибалками та промисловцями, які продавали хутра. Були й мореходи, які просувалися річками чи морем. Землепрохідці були хоробрими та завзятими людьми, але мало хто з них був письменним. &amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; В дорозі людей очікували важкі випробування: голод та сніг, холод тундри та кровососні комахи тайги, нестача теплого одягу й недружність місцевого населення. Все це часто призводило до загибелі десятків людей. Історії залишилася відомою доля не всіх землепрохідців. Просувалися мандрівники не лише пішки. Вони використовували лижі, оленячі нарти, коней, річками плавали на байдарках та човнах. Головне, що примушувало людей рухатися у глухі ліси Сибіру – пошук нових земель для полювання або місць перехову від кари за порушення законів. Усі землепрохідці мали велике бажання відкривати нові землі та моря. Їх справу підтримувала й російська влада.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Діяльність російських землепрохідців мала величезне значення у пізнанні Сибіру та Далекого Сходу, холодних вод Північного Льодовитого океану. Менш, ніж за 60 років вони подолали невідомі до того простори Азії: від Уралу до узбережжя Тихого океану. Землі, якими ходили ці люди мали загальну площу більшу, ніж уся Європа. Ніхто до них не знав про справжні розміри Сибіру, про існування Чукотки та Камчатки, не був впевненим, чи існує морський прохід між Азією та Америкою. Вони детально вивчали та складали “креслення” тих земель, які освоювали. Саме завдяки їх походам, зокрема стала відома найдовша річка Росії – Лена, вивчена течія річок Об, Єнісей, Амур, та місцевість навколо озера Байкал, пройдена берегова лінія Азії на півночі. Для європейської науки їх дані понад століття слугували єдиний джерелом інформації про північну частину Азії. Крім того, землепрохідці почали освоювати ці землі: добувати дикий мед, розорювати ґрунти, заготовляти деревину, добувати корисні копалини, займатися плавленням металу.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; До нас дійшли записані зі слів землепрохідців їх оповіді про освоєні землі, їх багатства та людей. З доповідей та клопотань прикажчиків та воєвод царю нам відомі деякі імена сміливців та про місця, які вони відвідали.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Історія зберегла для нащадків імена далеко не всіх землепрохідців. Єрмак Тимофійович – російський казачий отаман, герой російських пісень, завдяки походам якого кордони Росії подолали Уральські гори та почалося освоєння Західного Сибіру. Єрофій Хабаров – дослідник Східного Сибіру, який склав перше “Креслення річки Амур”. Іван Москвітін, який першим з росіян побував на Далекому Сході й відкрив Охотське море й острів Сахалін. Василь Поярков – керівник загону, який вперше дістався берегів річки Амур й зібрав цінні відомості про природу та людей тих місць. Володимир Атласов – відкривач Камчатки та Курильських островів. Семен Дежньов – першовідкривач протоки між Азією та Америкою. &amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; На честь відважних російських землепрохідців названо багато географічних об’єктів: островів й півостровів, бухт, мисів, річок, озер.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Дослідження Центральної Азії. Центральну частину Азії європейці відвідали пізніше, ніж відкрили Антарктиду – у середині ХІХ ст. Це – величезні простори, за площею майже, як материк Австралія. Тут переважать гори та пустелі, в тому числі й найбільша високогірна холодна пустеля в світі – Тибет. Складні природні умови Центральної Азії визначили її пізнє вивчення європейцями. Велику роль у дослідженні цієї частини планети мало створення в 1845 році Географічного товариства в Росії, яке відправляло сюди численні наукові експедиції.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Першу наукову '''[http://xvatit.com/relax/ подорож]''' у гори Тянь-Шань здійснив у 1856-57 рр. Петро Семенов-Тян-Шанський (1827-1914), який виявив будову цих гір, відкрив ряд льодовиків, описав рослини й тварин цієї місцевості, дослідив чарівне озеро Іссик-Куль. &amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; У 1870-1885 роках очолив чотири експедиції у Центральну Азію '''[[Презентація уроку до теми: Кругосвітні експедиції (Дж. Кук, І.Крузенштерн і Ю. Лисянський)|Микола Пржевальський]]''' (1839-1888). Він вперше описав природу цих країв. Створив цінну колекцію місцевих рослин і тварин. Зібрана мандрівником колекція мінералів та гірських порід вражає своїм багатством. Дослідник відкрив дикого коня (кінь Пржевальського), дикого верблюда, гімалайського ведмедя та ряд інших тварин. Пржевальський побував у пустелі Гобі, на Тибеті, біля витоків двох величезних китайських річок Янцзи та Хуанхе, на берегах дивних озер Лобнор та Кукунор, подолавши понад 33 тисячі кілометрів. Помер видатний росіянин, збираючись у свою п’яту ценральноазіатську подорож, на березі озера Іссик-Куль. На його могилі встановили нагробок з пам’ятником у вигляді орла з розгорнутими крилами над картою Центральної Азії з позначенням маршрутів, якими він ходив. У дзьобі орла – пальмова гілка – символ миру. &amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Миколу Пржевальського весь світ визнав видатним дослідником. Він одержав вищі нагороди географічних товариств багатьох країн. На честь мандрівника Російське географічне товариство заснувало срібну та золоту медалі й премію його імені. Ім’я&amp;amp;nbsp; геніального мандрівника одержали окремі гірські хребти та льодовики в Азії, а також місто у Киргизії на березі озера Іссик-Куль, де покоїться його тіло.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Послідовником Пржевальського став Петро Козлов (1863-1935), академік Академії Наук України. В самому серці Азії йому пощастило відкрити кургани давнього кочового народу гунів та давніх монголів, у тому числі й 13-ти поколінь нащадків Чингізхана. Коли Козлову було вже 60 років, він відправився на розкопки руїн відкритого ним давнього міста Хара-Хото в Монголії. &lt;/del&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; В ХVІ- ХVІІ ст. в Російській державі з’явилися люди, які організовували й брали участь в походах через Уральські гори у Сибір та Далекий Схід. Їх називали землепрохідцями. Їх мужність на наполегливість призвели до значних '''[[5. Епоха Великих географічних відкриттів. Подорожі португальців, їх роль у відкритті нових земель Відкриття Америки X.Колумбом.|географічних відкриттів]]''' на цих територіях, а також у водах Північного Льодовитого та Тихого океанів. Про більшість землепрохідців залишилося мало відомостей. За походженням, як правило, вони були російськими поморами, тобто вихідцями з півночі європейської частини Росії. Деякі називали своєю батьківщиною містечка, розміщені на річці Волга, дехто – Москву. Більшість землепрохідців були козаками, купцями, рибалками та промисловцями, які продавали хутра. Були й мореходи, які просувалися річками чи морем. Землепрохідці були хоробрими та завзятими людьми, але мало хто з них був письменним. &amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; В дорозі людей очікували важкі випробування: голод та сніг, холод тундри та кровососні комахи тайги, нестача теплого одягу й недружність місцевого населення. Все це часто призводило до загибелі десятків людей. Історії залишилася відомою доля не всіх землепрохідців. Просувалися мандрівники не лише пішки. Вони використовували лижі, оленячі нарти, коней, річками плавали на байдарках та човнах. Головне, що примушувало людей рухатися у глухі ліси Сибіру – пошук нових земель для полювання або місць перехову від кари за порушення законів. Усі землепрохідці мали велике бажання відкривати нові землі та моря. Їх справу підтримувала й російська влада.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Діяльність російських землепрохідців мала величезне значення у пізнанні Сибіру та Далекого Сходу, холодних вод Північного Льодовитого океану. Менш, ніж за 60 років вони подолали невідомі до того простори Азії: від Уралу до узбережжя Тихого океану. Землі, якими ходили ці люди мали загальну площу більшу, ніж уся Європа. Ніхто до них не знав про справжні розміри Сибіру, про існування Чукотки та Камчатки, не був впевненим, чи існує морський прохід між Азією та Америкою. Вони детально вивчали та складали “креслення” тих земель, які освоювали. Саме завдяки їх походам, зокрема стала відома найдовша річка Росії – Лена, вивчена течія річок Об, Єнісей, Амур, та місцевість навколо озера Байкал, пройдена берегова лінія Азії на півночі. Для європейської науки їх дані понад століття слугували єдиний джерелом інформації про північну частину Азії. Крім того, землепрохідці почали освоювати ці землі: добувати дикий мед, розорювати ґрунти, заготовляти деревину, добувати корисні копалини, займатися плавленням металу.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; До нас дійшли записані зі слів землепрохідців їх оповіді про освоєні землі, їх багатства та людей. З доповідей та клопотань прикажчиків та воєвод царю нам відомі деякі імена сміливців та про місця, які вони відвідали.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Історія зберегла для нащадків імена далеко не всіх землепрохідців. Єрмак Тимофійович – російський казачий отаман, герой російських пісень, завдяки походам якого кордони Росії подолали Уральські гори та почалося освоєння Західного Сибіру. Єрофій Хабаров – дослідник Східного Сибіру, який склав перше “Креслення річки Амур”. Іван Москвітін, який першим з росіян побував на Далекому Сході й відкрив Охотське море й острів Сахалін. Василь Поярков – керівник загону, який вперше дістався берегів річки Амур й зібрав цінні відомості про природу та людей тих місць. Володимир Атласов – відкривач Камчатки та Курильських островів. Семен Дежньов – першовідкривач протоки між Азією та Америкою. &amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; На честь відважних російських землепрохідців названо багато географічних об’єктів: островів й півостровів, бухт, мисів, річок, озер.&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;==='''Дослідження Центральної Азії'''=== &lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Центральну частину Азії європейці відвідали пізніше, ніж відкрили Антарктиду – у середині ХІХ ст. Це – величезні простори, за площею майже, як материк Австралія. Тут переважать гори та пустелі, в тому числі й найбільша високогірна холодна пустеля в світі – Тибет. Складні природні умови Центральної Азії визначили її пізнє вивчення європейцями. Велику роль у дослідженні цієї частини планети мало створення в 1845 році Географічного товариства в Росії, яке відправляло сюди численні наукові експедиції.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Першу наукову '''[http://xvatit.com/relax/ подорож]''' у гори Тянь-Шань здійснив у 1856-57 рр. Петро Семенов-Тян-Шанський (1827-1914), який виявив будову цих гір, відкрив ряд льодовиків, описав рослини й тварин цієї місцевості, дослідив чарівне озеро Іссик-Куль. &amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; У 1870-1885 роках очолив чотири експедиції у Центральну Азію '''[[Презентація уроку до теми: Кругосвітні експедиції (Дж. Кук, І.Крузенштерн і Ю. Лисянський)|Микола Пржевальський]]''' (1839-1888). Він вперше описав природу цих країв. Створив цінну колекцію місцевих рослин і тварин. Зібрана мандрівником колекція мінералів та гірських порід вражає своїм багатством. Дослідник відкрив дикого коня (кінь Пржевальського), дикого верблюда, гімалайського ведмедя та ряд інших тварин. Пржевальський побував у пустелі Гобі, на Тибеті, біля витоків двох величезних китайських річок Янцзи та Хуанхе, на берегах дивних озер Лобнор та Кукунор, подолавши понад 33 тисячі кілометрів. Помер видатний росіянин, збираючись у свою п’яту ценральноазіатську подорож, на березі озера Іссик-Куль. На його могилі встановили нагробок з пам’ятником у вигляді орла з розгорнутими крилами над картою Центральної Азії з позначенням маршрутів, якими він ходив. У дзьобі орла – пальмова гілка – символ миру. &amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Миколу Пржевальського весь світ визнав видатним дослідником. Він одержав вищі нагороди географічних товариств багатьох країн. На честь мандрівника Російське географічне товариство заснувало срібну та золоту медалі й премію його імені. Ім’я&amp;amp;nbsp; геніального мандрівника одержали окремі гірські хребти та льодовики в Азії, а також місто у Киргизії на березі озера Іссик-Куль, де покоїться його тіло.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Послідовником Пржевальського став Петро Козлов (1863-1935), академік Академії Наук України. В самому серці Азії йому пощастило відкрити кургани давнього кочового народу гунів та давніх монголів, у тому числі й 13-ти поколінь нащадків Чингізхана. Коли Козлову було вже 60 років, він відправився на розкопки руїн відкритого ним давнього міста Хара-Хото в Монголії. &lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;=== '''Висновки''' ===&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;=== '''Висновки''' &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt; &lt;/ins&gt;===&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;1.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Через складні природні умови вивчення європейцями північних, східних та центральних районів Азії розпочалося лише з ХVІ ст. Провідна роль у цьому належить російським мандрівникам.&amp;lt;br&amp;gt;2.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Освоєння Сибіру та Далекого Сходу відбувалося у ХVІ-ХVІІ ст. завдяки зусиллям російських землепрохідців. Найбільш відомим з них є Єрмак, Єрофій Хабаров, Іван Москвітін, Василь Поярков, Володимир Атласов, Семен Дежньов.&amp;lt;br&amp;gt;3.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Дослідження Центральної Азії пов’язані з іменами Петра Семенова-Тян-Шанського, Миколи Пржевальського, Петра Козлова. &amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;1.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Через складні природні умови вивчення європейцями північних, східних та центральних районів Азії розпочалося лише з ХVІ ст. Провідна роль у цьому належить російським мандрівникам.&amp;lt;br&amp;gt;2.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Освоєння Сибіру та Далекого Сходу відбувалося у ХVІ-ХVІІ ст. завдяки зусиллям російських землепрохідців. Найбільш відомим з них є Єрмак, Єрофій Хабаров, Іван Москвітін, Василь Поярков, Володимир Атласов, Семен Дежньов.&amp;lt;br&amp;gt;3.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Дослідження Центральної Азії пов’язані з іменами Петра Семенова-Тян-Шанського, Миколи Пржевальського, Петра Козлова. &amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;=== '''Питання для самоконтролю''' ===&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;=== '''Питання для самоконтролю''' &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt; &lt;/ins&gt;===&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;1.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Хто такі були землепрохідці? Яка їх роль у дослідженні природи та населення Азії? &amp;lt;br&amp;gt;2.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Назвіть імена найвідоміших землепрохідців. Покажіть на карті території, які вони освоювали.&amp;lt;br&amp;gt;3.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Який внесок Петра Пржевальського у дослідження Центральної Азії?&amp;lt;br&amp;gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;1.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Хто такі були землепрохідці? Яка їх роль у дослідженні природи та населення Азії? &amp;lt;br&amp;gt;2.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Назвіть імена найвідоміших землепрохідців. Покажіть на карті території, які вони освоювали.&amp;lt;br&amp;gt;3.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Який внесок Петра Пржевальського у дослідження Центральної Азії?&amp;lt;br&amp;gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;!-- diff cache key edufuturebiz-wiki_:diff:version:1.11a:oldid:180558:newid:180565 --&gt;
&lt;/table&gt;</summary>
		<author><name>User16</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=7._%D0%93%D0%B5%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D1%8F_%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%83.&amp;diff=180558&amp;oldid=prev</id>
		<title>User16 в 13:16, 20 июня 2012</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=7._%D0%93%D0%B5%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D1%8F_%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%83.&amp;diff=180558&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2012-06-20T13:16:55Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;a href=&quot;http://edufuture.biz/index.php?title=7._%D0%93%D0%B5%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D1%8F_%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%83.&amp;amp;diff=180558&amp;amp;oldid=102572&quot;&gt;Внесённые изменения&lt;/a&gt;</summary>
		<author><name>User16</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=7._%D0%93%D0%B5%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D1%8F_%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%83.&amp;diff=102572&amp;oldid=prev</id>
		<title>User9 в 12:37, 21 ноября 2010</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=7._%D0%93%D0%B5%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D1%8F_%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%83.&amp;diff=102572&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2010-11-21T12:37:11Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;table style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
		&lt;tr valign='top'&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;← Предыдущая&lt;/td&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;Версия 12:37, 21 ноября 2010&lt;/td&gt;
		&lt;/tr&gt;&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 1:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 1:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;''&lt;/del&gt;'[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Географія|Географія]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Географія 6 клас. Повні уроки|Географія 6 клас. Повні уроки]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;Географія: ''''''Географія Нового часу. Кругосвітні експедиції (Дж. Кук, І.Крузенштерн і Ю. Лисянський). Діяльність географічних товариств в різних країнах світу.''' &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;'[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Географія|Географія]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Географія 6 клас. Повні уроки|Географія 6 клас. Повні уроки]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;''&lt;/ins&gt;Географія: ''''''Географія Нового часу. Кругосвітні експедиції (Дж. Кук, І.Крузенштерн і Ю. Лисянський). Діяльність географічних товариств в різних країнах світу.''' &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;'''&amp;lt;metakeywords&amp;gt;географія, 6 клас, урок, на тему,Географія Нового часу, Кругосвітні експедиції (Дж. Кук, І.Крузенштерн і Ю. Лисянський), Діяльність&amp;nbsp; географічних товариств&amp;nbsp; в різних країнах світу.&amp;lt;/metakeywords&amp;gt;''' &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;'''&amp;lt;metakeywords&amp;gt;географія, 6 клас, урок, на тему,Географія Нового часу, Кругосвітні експедиції (Дж. Кук, І.Крузенштерн і Ю. Лисянський), Діяльність&amp;nbsp; географічних товариств&amp;nbsp; в різних країнах світу.&amp;lt;/metakeywords&amp;gt;''' &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 7:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 7:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;'''Висновки:'''&amp;lt;br&amp;gt;1.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Через складні природні умови вивчення європейцями північних, східних та центральних районів Азії розпочалося лише з ХVІ ст. Провідна роль у цьому належить російським мандрівникам.&amp;lt;br&amp;gt;2.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Освоєння Сибіру та Далекого Сходу відбувалося у ХVІ-ХVІІ ст. завдяки зусиллям російських землепрохідців. Найбільш відомим з них є Єрмак, Єрофій Хабаров, Іван Москвітін, Василь Поярков, Володимир Атласов, Семен Дежньов.&amp;lt;br&amp;gt;3.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Дослідження Центральної Азії пов’язані з іменами Петра Семенова-Тян-Шанського, Миколи Пржевальського, Петра Козлова. &amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;'''Питання для самоконтролю:'''&amp;lt;br&amp;gt;1.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Хто такі були землепрохідці? Яка їх роль у дослідженні природи та населення Азії? &amp;lt;br&amp;gt;2.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Назвіть імена найвідоміших землепрохідців. Покажіть на карті території, які вони освоювали.&amp;lt;br&amp;gt;3.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Який внесок Петра Пржевальського у дослідження Центральної Азії?&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;Загальна географія, 6 клас.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;Надіслано викладачами Міжнародного ліцею Гранд&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;С.Г. Кобернік, Р.Р. Коваленко&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;'''Висновки:'''&amp;lt;br&amp;gt;1.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Через складні природні умови вивчення європейцями північних, східних та центральних районів Азії розпочалося лише з ХVІ ст. Провідна роль у цьому належить російським мандрівникам.&amp;lt;br&amp;gt;2.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Освоєння Сибіру та Далекого Сходу відбувалося у ХVІ-ХVІІ ст. завдяки зусиллям російських землепрохідців. Найбільш відомим з них є Єрмак, Єрофій Хабаров, Іван Москвітін, Василь Поярков, Володимир Атласов, Семен Дежньов.&amp;lt;br&amp;gt;3.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Дослідження Центральної Азії пов’язані з іменами Петра Семенова-Тян-Шанського, Миколи Пржевальського, Петра Козлова. &amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;'''Питання для самоконтролю:'''&amp;lt;br&amp;gt;1.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Хто такі були землепрохідці? Яка їх роль у дослідженні природи та населення Азії? &amp;lt;br&amp;gt;2.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Назвіть імена найвідоміших землепрохідців. Покажіть на карті території, які вони освоювали.&amp;lt;br&amp;gt;3.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Який внесок Петра Пржевальського у дослідження Центральної Азії?&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;Загальна географія, 6 клас.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;Надіслано викладачами Міжнародного ліцею Гранд&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;С.Г. Кобернік, Р.Р. Коваленко&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Category: &lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Географія 6 клас&lt;/del&gt;]]&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Category:&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Географія_6_клас&lt;/ins&gt;]]&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;!-- diff cache key edufuturebiz-wiki_:diff:version:1.11a:oldid:98063:newid:102572 --&gt;
&lt;/table&gt;</summary>
		<author><name>User9</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=7._%D0%93%D0%B5%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D1%8F_%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%83.&amp;diff=98063&amp;oldid=prev</id>
		<title>User9 в 13:34, 9 ноября 2010</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=7._%D0%93%D0%B5%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D1%8F_%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%83.&amp;diff=98063&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2010-11-09T13:34:09Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;table style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
		&lt;tr valign='top'&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;← Предыдущая&lt;/td&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;Версия 13:34, 9 ноября 2010&lt;/td&gt;
		&lt;/tr&gt;&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 7:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 7:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;'''Висновки:'''&amp;lt;br&amp;gt;1.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Через складні природні умови вивчення європейцями північних, східних та центральних районів Азії розпочалося лише з ХVІ ст. Провідна роль у цьому належить російським мандрівникам.&amp;lt;br&amp;gt;2.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Освоєння Сибіру та Далекого Сходу відбувалося у ХVІ-ХVІІ ст. завдяки зусиллям російських землепрохідців. Найбільш відомим з них є Єрмак, Єрофій Хабаров, Іван Москвітін, Василь Поярков, Володимир Атласов, Семен Дежньов.&amp;lt;br&amp;gt;3.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Дослідження Центральної Азії пов’язані з іменами Петра Семенова-Тян-Шанського, Миколи Пржевальського, Петра Козлова. &amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;'''Питання для самоконтролю:'''&amp;lt;br&amp;gt;1.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Хто такі були землепрохідці? Яка їх роль у дослідженні природи та населення Азії? &amp;lt;br&amp;gt;2.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Назвіть імена найвідоміших землепрохідців. Покажіть на карті території, які вони освоювали.&amp;lt;br&amp;gt;3.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Який внесок Петра Пржевальського у дослідження Центральної Азії?&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;Загальна географія, 6 клас.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;Надіслано викладачами Міжнародного ліцею Гранд&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;С.Г. Кобернік, Р.Р. Коваленко&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;'''Висновки:'''&amp;lt;br&amp;gt;1.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Через складні природні умови вивчення європейцями північних, східних та центральних районів Азії розпочалося лише з ХVІ ст. Провідна роль у цьому належить російським мандрівникам.&amp;lt;br&amp;gt;2.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Освоєння Сибіру та Далекого Сходу відбувалося у ХVІ-ХVІІ ст. завдяки зусиллям російських землепрохідців. Найбільш відомим з них є Єрмак, Єрофій Хабаров, Іван Москвітін, Василь Поярков, Володимир Атласов, Семен Дежньов.&amp;lt;br&amp;gt;3.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Дослідження Центральної Азії пов’язані з іменами Петра Семенова-Тян-Шанського, Миколи Пржевальського, Петра Козлова. &amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;'''Питання для самоконтролю:'''&amp;lt;br&amp;gt;1.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Хто такі були землепрохідці? Яка їх роль у дослідженні природи та населення Азії? &amp;lt;br&amp;gt;2.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Назвіть імена найвідоміших землепрохідців. Покажіть на карті території, які вони освоювали.&amp;lt;br&amp;gt;3.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Який внесок Петра Пржевальського у дослідження Центральної Азії?&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;Загальна географія, 6 клас.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;Надіслано викладачами Міжнародного ліцею Гранд&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;С.Г. Кобернік, Р.Р. Коваленко&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;&amp;lt;sub&amp;gt;Календарно-тематичне планування з &lt;/del&gt;[&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;http://school.xvatit.com/index.php?title=%D0%93%D0%B5%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D1%8F географії], &lt;/del&gt;[&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;http&lt;/del&gt;:&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;//school.xvatit.com/index.php?title=%D0%93%D1%96%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%80%D0%BA%D0%B5%D1%82_%D0%97%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D1%8C_-_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%B8%D0%B9_%D0%B2_%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D1%96! завдання та відповіді школяру],&amp;amp;nbsp;&amp;lt;/sub&amp;gt;&amp;lt;sub&amp;gt;курси учителю з [http://school.xvatit.com/index.php?title=%D0%93%D0%B5%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D1%8F_6_%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D1%81._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8 географії &lt;/del&gt;6 &lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;класу&lt;/del&gt;]&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;&amp;lt;/sub&amp;gt; &lt;/del&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Category&lt;/ins&gt;: &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Географія &lt;/ins&gt;6 &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;клас&lt;/ins&gt;]]&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;'''&amp;lt;u&amp;gt;Зміст уроку&amp;lt;/u&amp;gt;''' &lt;/del&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt; [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://school.xvatit.com/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%8F:7._%D0%93%D0%B5%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D1%8F_%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%83.%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%81%D0%BF%D0%B5%D0%BA%D1%82_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83_%D1%96_%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BA%D0%B0%D1%81 конспект уроку і опорний каркас]&amp;nbsp; &amp;nbsp; &amp;nbsp; &amp;nbsp; &amp;nbsp; &amp;nbsp; &amp;nbsp; &amp;nbsp; &amp;nbsp; &amp;nbsp; &amp;nbsp; &lt;/del&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt; [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] презентація уроку &lt;/del&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt; [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] акселеративні методи та інтерактивні технології&lt;/del&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt; [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] закриті вправи (тільки для використання вчителями)&lt;/del&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt; [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] оцінювання &lt;/del&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt; &lt;/del&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt; '''&amp;lt;u&amp;gt;Практика&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;/del&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt; [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] задачі та вправи,самоперевірка &lt;/del&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt; [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] практикуми, лабораторні, кейси&lt;/del&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt; [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський&lt;/del&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt; [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] домашнє завдання &lt;/del&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt; &lt;/del&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt; '''&amp;lt;u&amp;gt;Ілюстрації&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;/del&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt; [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа&lt;/del&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt; [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] реферати&lt;/del&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt; [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] фішки для допитливих&lt;/del&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt; [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] шпаргалки&lt;/del&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt; [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати&lt;/del&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt; &lt;/del&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt; '''&amp;lt;u&amp;gt;Доповнення&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;/del&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt; [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)&lt;/del&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt; [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] підручники основні і допоміжні &lt;/del&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt; [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] тематичні свята, девізи &lt;/del&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt; [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] статті &lt;/del&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt; [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] національні особливості&lt;/del&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt; [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] словник термінів&amp;nbsp; &amp;nbsp; &amp;nbsp; &amp;nbsp; &amp;nbsp; &amp;nbsp; &amp;nbsp; &amp;nbsp; &amp;nbsp; &amp;nbsp; &amp;nbsp; &amp;nbsp; &amp;nbsp; &lt;/del&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt; [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] інше &lt;/del&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt; &lt;/del&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt; '''&amp;lt;u&amp;gt;Тільки для вчителів&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;/del&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt; [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] ідеальні уроки &lt;/del&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt; [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] календарний план на рік &lt;/del&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt; [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] методичні рекомендації &lt;/del&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt; [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] програми&lt;/del&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt; [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] обговорення&lt;/del&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;&amp;lt;br&amp;gt; &lt;/del&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам]. &lt;/del&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум&lt;/del&gt;]&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;.&lt;/del&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;!-- diff cache key edufuturebiz-wiki_:diff:version:1.11a:oldid:97787:newid:98063 --&gt;
&lt;/table&gt;</summary>
		<author><name>User9</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=7._%D0%93%D0%B5%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D1%8F_%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%83.&amp;diff=97787&amp;oldid=prev</id>
		<title>User9 в 07:41, 9 ноября 2010</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=7._%D0%93%D0%B5%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D1%8F_%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%83.&amp;diff=97787&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2010-11-09T07:41:22Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;table style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
		&lt;tr valign='top'&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;← Предыдущая&lt;/td&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;Версия 07:41, 9 ноября 2010&lt;/td&gt;
		&lt;/tr&gt;&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 11:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 11:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;'''&amp;lt;u&amp;gt;Зміст уроку&amp;lt;/u&amp;gt;''' &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;'''&amp;lt;u&amp;gt;Зміст уроку&amp;lt;/u&amp;gt;''' &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;nbsp; [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] конспект уроку і опорний каркас&amp;nbsp; &amp;nbsp; &amp;nbsp; &amp;nbsp; &amp;nbsp; &amp;nbsp; &amp;nbsp; &amp;nbsp; &amp;nbsp; &amp;nbsp; &amp;nbsp; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;nbsp; [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;[http://school.xvatit.com/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%8F:7._%D0%93%D0%B5%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D1%8F_%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%83.%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%81%D0%BF%D0%B5%D0%BA%D1%82_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83_%D1%96_%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BA%D0%B0%D1%81 &lt;/ins&gt;конспект уроку і опорний каркас&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;] &lt;/ins&gt;&amp;nbsp; &amp;nbsp; &amp;nbsp; &amp;nbsp; &amp;nbsp; &amp;nbsp; &amp;nbsp; &amp;nbsp; &amp;nbsp; &amp;nbsp;  &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;nbsp; [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] презентація уроку &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;nbsp; [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] презентація уроку &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;nbsp; [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] акселеративні методи та інтерактивні технології&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;nbsp; [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] акселеративні методи та інтерактивні технології&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 40:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 40:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;nbsp; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;nbsp; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;nbsp; '''&amp;lt;u&amp;gt;Тільки для вчителів&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;nbsp; '''&amp;lt;u&amp;gt;Тільки для вчителів&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;nbsp; [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] &lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;[http://xvatit.com/Idealny_urok.html &lt;/del&gt;ідеальні уроки&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;] &lt;/del&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;nbsp; [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] ідеальні уроки &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;nbsp; [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] календарний план на рік &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;nbsp; [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] календарний план на рік &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;nbsp; [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] методичні рекомендації &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;nbsp; [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] методичні рекомендації &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;nbsp; [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] програми&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;nbsp; [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] програми&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;nbsp; [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] &lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;[http://xvatit.com/forum/ &lt;/del&gt;обговорення&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;]&lt;/del&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;nbsp; [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] обговорення&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;!-- diff cache key edufuturebiz-wiki_:diff:version:1.11a:oldid:97783:newid:97787 --&gt;
&lt;/table&gt;</summary>
		<author><name>User9</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=7._%D0%93%D0%B5%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D1%8F_%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%83.&amp;diff=97783&amp;oldid=prev</id>
		<title>User9 в 07:39, 9 ноября 2010</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=7._%D0%93%D0%B5%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D1%8F_%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%83.&amp;diff=97783&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2010-11-09T07:39:27Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;table style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
		&lt;tr valign='top'&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;← Предыдущая&lt;/td&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;Версия 07:39, 9 ноября 2010&lt;/td&gt;
		&lt;/tr&gt;&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 3:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 3:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;'''&amp;lt;metakeywords&amp;gt;географія, 6 клас, урок, на тему,Географія Нового часу, Кругосвітні експедиції (Дж. Кук, І.Крузенштерн і Ю. Лисянський), Діяльність&amp;nbsp; географічних товариств&amp;nbsp; в різних країнах світу.&amp;lt;/metakeywords&amp;gt;''' &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;'''&amp;lt;metakeywords&amp;gt;географія, 6 клас, урок, на тему,Географія Нового часу, Кругосвітні експедиції (Дж. Кук, І.Крузенштерн і Ю. Лисянський), Діяльність&amp;nbsp; географічних товариств&amp;nbsp; в різних країнах світу.&amp;lt;/metakeywords&amp;gt;''' &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;'''§7. Освоєння Старого Світу'''&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; У той час, як вже були відкриті Америка та Австралія, здійснена перші навколосвітня подорож, європейцям залишалися невідомими величезні території Старого Світу. Особливо це стосується районів Північної, Східної та Центральної Азії. Надзвичайно велику роль у їх освоєнні зіграли подорожі російських мандрівників. &amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Походи землепрохідців. В ХVІ- ХVІІ ст. в Російській державі з’явилися люди, які організовували й брали участь в походах через Уральські гори у Сибір та Далекий Схід. Їх називали землепрохідцями. Їх мужність на наполегливість призвели до значних географічних відкриттів на цих територіях, а також у водах Північного Льодовитого та Тихого океанів. Про більшість землепрохідців залишилося мало відомостей. За походженням, як правило, вони були російськими поморами, тобто вихідцями з півночі європейської частини Росії. Деякі називали своєю батьківщиною містечка, розміщені на річці Волга, дехто – Москву. Більшість землепрохідців були козаками, купцями, рибалками та промисловцями, які продавали хутра. Були й мореходи, які просувалися річками чи морем. Землепрохідці були хоробрими та завзятими людьми, але мало хто з них був письменним. &amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; В дорозі людей очікували важкі випробування: голод та сніг, холод тундри та кровососні комахи тайги, нестача теплого одягу й недружність місцевого населення. Все це часто призводило до загибелі десятків людей. Історії залишилася відомою доля не всіх землепрохідців. Просувалися мандрівники не лише пішки. Вони використовували лижі, оленячі нарти, коней, річками плавали на байдарках та човнах. Головне, що примушувало людей рухатися у глухі ліси Сибіру – пошук нових земель для полювання або місць перехову від кари за порушення законів. Усі землепрохідці мали велике бажання відкривати нові землі та моря. Їх справу підтримувала й російська влада.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Діяльність російських землепрохідців мала величезне значення у пізнанні Сибіру та Далекого Сходу, холодних вод Північного Льодовитого океану. Менш, ніж за 60 років вони подолали невідомі до того простори Азії: від Уралу до узбережжя Тихого океану. Землі, якими ходили ці люди мали загальну площу більшу, ніж уся Європа. Ніхто до них не знав про справжні розміри Сибіру, про існування Чукотки та Камчатки, не був впевненим, чи існує морський прохід між Азією та Америкою. Вони детально вивчали та складали “креслення” тих земель, які освоювали. Саме завдяки їх походам, зокрема стала відома найдовша річка Росії – Лена, вивчена течія річок Об, Єнісей, Амур, та місцевість навколо озера Байкал, пройдена берегова лінія Азії на півночі. Для європейської науки їх дані понад століття слугували єдиний джерелом інформації про північну частину Азії. Крім того, землепрохідці почали освоювати ці землі: добувати дикий мед, розорювати ґрунти, заготовляти деревину, добувати корисні копалини, займатися плавленням металу.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; До нас дійшли записані зі слів землепрохідців їх оповіді про освоєні землі, їх багатства та людей. З доповідей та клопотань прикажчиків та воєвод царю нам відомі деякі імена сміливців та про місця, які вони відвідали.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Історія зберегла для нащадків імена далеко не всіх землепрохідців. Єрмак Тимофійович – російський казачий отаман, герой російських пісень, завдяки походам якого кордони Росії подолали Уральські гори та почалося освоєння Західного Сибіру. Єрофій Хабаров – дослідник Східного Сибіру, який склав перше “Креслення річки Амур”. Іван Москвітін, який першим з росіян побував на Далекому Сході й відкрив Охотське море й острів Сахалін. Василь Поярков – керівник загону, який вперше дістався берегів річки Амур й зібрав цінні відомості про природу та людей тих місць. Володимир Атласов – відкривач Камчатки та Курильських островів. Семен Дежньов – першовідкривач протоки між Азією та Америкою. &amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; На честь відважних російських землепрохідців названо багато географічних об’єктів: островів й півостровів, бухт, мисів, річок, озер.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Дослідження Центральної Азії. Центральну частину Азії європейці відвідали пізніше, ніж відкрили Антарктиду – у середині ХІХ ст. Це – величезні простори, за площею майже, як материк Австралія. Тут переважать гори та пустелі, в тому числі й найбільша високогірна холодна пустеля в світі – Тибет. Складні природні умови Центральної Азії визначили її пізнє вивчення європейцями. Велику роль у дослідженні цієї частини планети мало створення в 1845 році Географічного товариства в Росії, яке відправляло сюди численні наукові експедиції.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Першу наукову подорож у гори Тянь-Шань здійснив у 1856-57 рр. Петро Семенов-Тян-Шанський (1827-1914), який виявив будову цих гір, відкрив ряд льодовиків, описав рослини й тварин цієї місцевості, дослідив чарівне озеро Іссик-Куль. &amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; У 1870-1885 роках очолив чотири експедиції у Центральну Азію Микола Пржевальський (1839-1888). Він вперше описав природу цих країв. Створив цінну колекцію місцевих рослин і тварин. Зібрана мандрівником колекція мінералів та гірських порід вражає своїм багатством. Дослідник відкрив дикого коня (кінь Пржевальського), дикого верблюда, гімалайського ведмедя та ряд інших тварин. Пржевальський побував у пустелі Гобі, на Тибеті, біля витоків двох величезних китайських річок Янцзи та Хуанхе, на берегах дивних озер Лобнор та Кукунор, подолавши понад 33 тисячі кілометрів. Помер видатний росіянин, збираючись у свою п’яту ценральноазіатську подорож, на березі озера Іссик-Куль. На його могилі встановили нагробок з пам’ятником у вигляді орла з розгорнутими крилами над картою Центральної Азії з позначенням маршрутів, якими він ходив. У дзьобі орла – пальмова гілка – символ миру. &amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Миколу Пржевальського весь світ визнав видатним дослідником. Він одержав вищі нагороди географічних товариств багатьох країн. На честь мандрівника Російське географічне товариство заснувало срібну та золоту медалі й премію його імені. Ім’я&amp;amp;nbsp; геніального мандрівника одержали окремі гірські хребти та льодовики в Азії, а також місто у Киргизії на березі озера Іссик-Куль, де покоїться його тіло.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Послідовником Пржевальського став Петро Козлов (1863-1935), академік Академії Наук України. В самому серці Азії йому пощастило відкрити кургани давнього кочового народу гунів та давніх монголів, у тому числі й 13-ти поколінь нащадків Чингізхана. Коли Козлову було вже 60 років, він відправився на розкопки руїн відкритого ним давнього міста Хара-Хото в Монголії.&lt;/del&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;'''§7. Освоєння Старого Світу'''&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; У той час, як вже були відкриті Америка та Австралія, здійснена перші навколосвітня подорож, європейцям залишалися невідомими величезні території Старого Світу. Особливо це стосується районів Північної, Східної та Центральної Азії. Надзвичайно велику роль у їх освоєнні зіграли подорожі російських мандрівників. &amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Походи землепрохідців. В ХVІ- ХVІІ ст. в Російській державі з’явилися люди, які організовували й брали участь в походах через Уральські гори у Сибір та Далекий Схід. Їх називали землепрохідцями. Їх мужність на наполегливість призвели до значних географічних відкриттів на цих територіях, а також у водах Північного Льодовитого та Тихого океанів. Про більшість землепрохідців залишилося мало відомостей. За походженням, як правило, вони були російськими поморами, тобто вихідцями з півночі європейської частини Росії. Деякі називали своєю батьківщиною містечка, розміщені на річці Волга, дехто – Москву. Більшість землепрохідців були козаками, купцями, рибалками та промисловцями, які продавали хутра. Були й мореходи, які просувалися річками чи морем. Землепрохідці були хоробрими та завзятими людьми, але мало хто з них був письменним. &amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; В дорозі людей очікували важкі випробування: голод та сніг, холод тундри та кровососні комахи тайги, нестача теплого одягу й недружність місцевого населення. Все це часто призводило до загибелі десятків людей. Історії залишилася відомою доля не всіх землепрохідців. Просувалися мандрівники не лише пішки. Вони використовували лижі, оленячі нарти, коней, річками плавали на байдарках та човнах. Головне, що примушувало людей рухатися у глухі ліси Сибіру – пошук нових земель для полювання або місць перехову від кари за порушення законів. Усі землепрохідці мали велике бажання відкривати нові землі та моря. Їх справу підтримувала й російська влада.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Діяльність російських землепрохідців мала величезне значення у пізнанні Сибіру та Далекого Сходу, холодних вод Північного Льодовитого океану. Менш, ніж за 60 років вони подолали невідомі до того простори Азії: від Уралу до узбережжя Тихого океану. Землі, якими ходили ці люди мали загальну площу більшу, ніж уся Європа. Ніхто до них не знав про справжні розміри Сибіру, про існування Чукотки та Камчатки, не був впевненим, чи існує морський прохід між Азією та Америкою. Вони детально вивчали та складали “креслення” тих земель, які освоювали. Саме завдяки їх походам, зокрема стала відома найдовша річка Росії – Лена, вивчена течія річок Об, Єнісей, Амур, та місцевість навколо озера Байкал, пройдена берегова лінія Азії на півночі. Для європейської науки їх дані понад століття слугували єдиний джерелом інформації про північну частину Азії. Крім того, землепрохідці почали освоювати ці землі: добувати дикий мед, розорювати ґрунти, заготовляти деревину, добувати корисні копалини, займатися плавленням металу.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; До нас дійшли записані зі слів землепрохідців їх оповіді про освоєні землі, їх багатства та людей. З доповідей та клопотань прикажчиків та воєвод царю нам відомі деякі імена сміливців та про місця, які вони відвідали.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Історія зберегла для нащадків імена далеко не всіх землепрохідців. Єрмак Тимофійович – російський казачий отаман, герой російських пісень, завдяки походам якого кордони Росії подолали Уральські гори та почалося освоєння Західного Сибіру. Єрофій Хабаров – дослідник Східного Сибіру, який склав перше “Креслення річки Амур”. Іван Москвітін, який першим з росіян побував на Далекому Сході й відкрив Охотське море й острів Сахалін. Василь Поярков – керівник загону, який вперше дістався берегів річки Амур й зібрав цінні відомості про природу та людей тих місць. Володимир Атласов – відкривач Камчатки та Курильських островів. Семен Дежньов – першовідкривач протоки між Азією та Америкою. &amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; На честь відважних російських землепрохідців названо багато географічних об’єктів: островів й півостровів, бухт, мисів, річок, озер.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Дослідження Центральної Азії. Центральну частину Азії європейці відвідали пізніше, ніж відкрили Антарктиду – у середині ХІХ ст. Це – величезні простори, за площею майже, як материк Австралія. Тут переважать гори та пустелі, в тому числі й найбільша високогірна холодна пустеля в світі – Тибет. Складні природні умови Центральної Азії визначили її пізнє вивчення європейцями. Велику роль у дослідженні цієї частини планети мало створення в 1845 році Географічного товариства в Росії, яке відправляло сюди численні наукові експедиції.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Першу наукову подорож у гори Тянь-Шань здійснив у 1856-57 рр. Петро Семенов-Тян-Шанський (1827-1914), який виявив будову цих гір, відкрив ряд льодовиків, описав рослини й тварин цієї місцевості, дослідив чарівне озеро Іссик-Куль. &amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; У 1870-1885 роках очолив чотири експедиції у Центральну Азію Микола Пржевальський (1839-1888). Він вперше описав природу цих країв. Створив цінну колекцію місцевих рослин і тварин. Зібрана мандрівником колекція мінералів та гірських порід вражає своїм багатством. Дослідник відкрив дикого коня (кінь Пржевальського), дикого верблюда, гімалайського ведмедя та ряд інших тварин. Пржевальський побував у пустелі Гобі, на Тибеті, біля витоків двох величезних китайських річок Янцзи та Хуанхе, на берегах дивних озер Лобнор та Кукунор, подолавши понад 33 тисячі кілометрів. Помер видатний росіянин, збираючись у свою п’яту ценральноазіатську подорож, на березі озера Іссик-Куль. На його могилі встановили нагробок з пам’ятником у вигляді орла з розгорнутими крилами над картою Центральної Азії з позначенням маршрутів, якими він ходив. У дзьобі орла – пальмова гілка – символ миру. &amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Миколу Пржевальського весь світ визнав видатним дослідником. Він одержав вищі нагороди географічних товариств багатьох країн. На честь мандрівника Російське географічне товариство заснувало срібну та золоту медалі й премію його імені. Ім’я&amp;amp;nbsp; геніального мандрівника одержали окремі гірські хребти та льодовики в Азії, а також місто у Киргизії на березі озера Іссик-Куль, де покоїться його тіло.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Послідовником Пржевальського став Петро Козлов (1863-1935), академік Академії Наук України. В самому серці Азії йому пощастило відкрити кургани давнього кочового народу гунів та давніх монголів, у тому числі й 13-ти поколінь нащадків Чингізхана. Коли Козлову було вже 60 років, він відправився на розкопки руїн відкритого ним давнього міста Хара-Хото в Монголії. &lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;'''Висновки:'''&amp;lt;br&amp;gt;1.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Через складні природні умови вивчення європейцями північних, східних та центральних районів Азії розпочалося лише з ХVІ ст. Провідна роль у цьому належить російським мандрівникам.&amp;lt;br&amp;gt;2.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Освоєння Сибіру та Далекого Сходу відбувалося у ХVІ-ХVІІ ст. завдяки зусиллям російських землепрохідців. Найбільш відомим з них є Єрмак, Єрофій Хабаров, Іван Москвітін, Василь Поярков, Володимир Атласов, Семен Дежньов.&amp;lt;br&amp;gt;3.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Дослідження Центральної Азії пов’язані з іменами Петра Семенова-Тян-Шанського, Миколи Пржевальського, Петра Козлова. &amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;'''Питання для самоконтролю:'''&amp;lt;br&amp;gt;1.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Хто такі були землепрохідці? Яка їх роль у дослідженні природи та населення Азії? &amp;lt;br&amp;gt;2.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Назвіть імена найвідоміших землепрохідців. Покажіть на карті території, які вони освоювали.&amp;lt;br&amp;gt;3.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Який внесок Петра Пржевальського у дослідження Центральної Азії?&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;Загальна географія, 6 клас.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;Надіслано викладачами Міжнародного ліцею Гранд&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;С.Г. Кобернік, Р.Р. Коваленко&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;'''Висновки:'''&amp;lt;br&amp;gt;1.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Через складні природні умови вивчення європейцями північних, східних та центральних районів Азії розпочалося лише з ХVІ ст. Провідна роль у цьому належить російським мандрівникам.&amp;lt;br&amp;gt;2.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Освоєння Сибіру та Далекого Сходу відбувалося у ХVІ-ХVІІ ст. завдяки зусиллям російських землепрохідців. Найбільш відомим з них є Єрмак, Єрофій Хабаров, Іван Москвітін, Василь Поярков, Володимир Атласов, Семен Дежньов.&amp;lt;br&amp;gt;3.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Дослідження Центральної Азії пов’язані з іменами Петра Семенова-Тян-Шанського, Миколи Пржевальського, Петра Козлова. &amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;'''Питання для самоконтролю:'''&amp;lt;br&amp;gt;1.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Хто такі були землепрохідці? Яка їх роль у дослідженні природи та населення Азії? &amp;lt;br&amp;gt;2.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Назвіть імена найвідоміших землепрохідців. Покажіть на карті території, які вони освоювали.&amp;lt;br&amp;gt;3.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Який внесок Петра Пржевальського у дослідження Центральної Азії?&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;Загальна географія, 6 клас.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;Надіслано викладачами Міжнародного ліцею Гранд&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;С.Г. Кобернік, Р.Р. Коваленко&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;!-- diff cache key edufuturebiz-wiki_:diff:version:1.11a:oldid:97782:newid:97783 --&gt;
&lt;/table&gt;</summary>
		<author><name>User9</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=7._%D0%93%D0%B5%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D1%8F_%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%83.&amp;diff=97782&amp;oldid=prev</id>
		<title>User9: Новая страница: «'''Гіпермаркет Знань&amp;gt;&amp;gt;Географія&amp;gt;&amp;gt;[[Г...»</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=7._%D0%93%D0%B5%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D1%8F_%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%83.&amp;diff=97782&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2010-11-09T07:36:51Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Новая страница: «&amp;#39;&amp;#39;&amp;#39;&lt;a href=&quot;/index.php?title=%D0%93%D1%96%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%80%D0%BA%D0%B5%D1%82_%D0%97%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D1%8C_-_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%B8%D0%B9_%D0%B2_%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D1%96!&quot; title=&quot;Гіпермаркет Знань - перший в світі!&quot;&gt;Гіпермаркет Знань&lt;/a&gt;&amp;gt;&amp;gt;&lt;a href=&quot;/index.php?title=%D0%93%D0%B5%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D1%8F&quot; title=&quot;Географія&quot;&gt;Географія&lt;/a&gt;&amp;gt;&amp;gt;[[Г...»&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;&lt;b&gt;Новая страница&lt;/b&gt;&lt;/p&gt;&lt;div&gt;'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Географія|Географія]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Географія 6 клас. Повні уроки|Географія 6 клас. Повні уроки]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;Географія: ''''''Географія Нового часу. Кругосвітні експедиції (Дж. Кук, І.Крузенштерн і Ю. Лисянський). Діяльність географічних товариств в різних країнах світу.''' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''&amp;lt;metakeywords&amp;gt;географія, 6 клас, урок, на тему,Географія Нового часу, Кругосвітні експедиції (Дж. Кук, І.Крузенштерн і Ю. Лисянський), Діяльність  географічних товариств  в різних країнах світу.&amp;lt;/metakeywords&amp;gt;''' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''§7. Освоєння Старого Світу'''&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; У той час, як вже були відкриті Америка та Австралія, здійснена перші навколосвітня подорож, європейцям залишалися невідомими величезні території Старого Світу. Особливо це стосується районів Північної, Східної та Центральної Азії. Надзвичайно велику роль у їх освоєнні зіграли подорожі російських мандрівників. &amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Походи землепрохідців. В ХVІ- ХVІІ ст. в Російській державі з’явилися люди, які організовували й брали участь в походах через Уральські гори у Сибір та Далекий Схід. Їх називали землепрохідцями. Їх мужність на наполегливість призвели до значних географічних відкриттів на цих територіях, а також у водах Північного Льодовитого та Тихого океанів. Про більшість землепрохідців залишилося мало відомостей. За походженням, як правило, вони були російськими поморами, тобто вихідцями з півночі європейської частини Росії. Деякі називали своєю батьківщиною містечка, розміщені на річці Волга, дехто – Москву. Більшість землепрохідців були козаками, купцями, рибалками та промисловцями, які продавали хутра. Були й мореходи, які просувалися річками чи морем. Землепрохідці були хоробрими та завзятими людьми, але мало хто з них був письменним. &amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; В дорозі людей очікували важкі випробування: голод та сніг, холод тундри та кровососні комахи тайги, нестача теплого одягу й недружність місцевого населення. Все це часто призводило до загибелі десятків людей. Історії залишилася відомою доля не всіх землепрохідців. Просувалися мандрівники не лише пішки. Вони використовували лижі, оленячі нарти, коней, річками плавали на байдарках та човнах. Головне, що примушувало людей рухатися у глухі ліси Сибіру – пошук нових земель для полювання або місць перехову від кари за порушення законів. Усі землепрохідці мали велике бажання відкривати нові землі та моря. Їх справу підтримувала й російська влада.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Діяльність російських землепрохідців мала величезне значення у пізнанні Сибіру та Далекого Сходу, холодних вод Північного Льодовитого океану. Менш, ніж за 60 років вони подолали невідомі до того простори Азії: від Уралу до узбережжя Тихого океану. Землі, якими ходили ці люди мали загальну площу більшу, ніж уся Європа. Ніхто до них не знав про справжні розміри Сибіру, про існування Чукотки та Камчатки, не був впевненим, чи існує морський прохід між Азією та Америкою. Вони детально вивчали та складали “креслення” тих земель, які освоювали. Саме завдяки їх походам, зокрема стала відома найдовша річка Росії – Лена, вивчена течія річок Об, Єнісей, Амур, та місцевість навколо озера Байкал, пройдена берегова лінія Азії на півночі. Для європейської науки їх дані понад століття слугували єдиний джерелом інформації про північну частину Азії. Крім того, землепрохідці почали освоювати ці землі: добувати дикий мед, розорювати ґрунти, заготовляти деревину, добувати корисні копалини, займатися плавленням металу.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; До нас дійшли записані зі слів землепрохідців їх оповіді про освоєні землі, їх багатства та людей. З доповідей та клопотань прикажчиків та воєвод царю нам відомі деякі імена сміливців та про місця, які вони відвідали.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Історія зберегла для нащадків імена далеко не всіх землепрохідців. Єрмак Тимофійович – російський казачий отаман, герой російських пісень, завдяки походам якого кордони Росії подолали Уральські гори та почалося освоєння Західного Сибіру. Єрофій Хабаров – дослідник Східного Сибіру, який склав перше “Креслення річки Амур”. Іван Москвітін, який першим з росіян побував на Далекому Сході й відкрив Охотське море й острів Сахалін. Василь Поярков – керівник загону, який вперше дістався берегів річки Амур й зібрав цінні відомості про природу та людей тих місць. Володимир Атласов – відкривач Камчатки та Курильських островів. Семен Дежньов – першовідкривач протоки між Азією та Америкою. &amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; На честь відважних російських землепрохідців названо багато географічних об’єктів: островів й півостровів, бухт, мисів, річок, озер.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Дослідження Центральної Азії. Центральну частину Азії європейці відвідали пізніше, ніж відкрили Антарктиду – у середині ХІХ ст. Це – величезні простори, за площею майже, як материк Австралія. Тут переважать гори та пустелі, в тому числі й найбільша високогірна холодна пустеля в світі – Тибет. Складні природні умови Центральної Азії визначили її пізнє вивчення європейцями. Велику роль у дослідженні цієї частини планети мало створення в 1845 році Географічного товариства в Росії, яке відправляло сюди численні наукові експедиції.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Першу наукову подорож у гори Тянь-Шань здійснив у 1856-57 рр. Петро Семенов-Тян-Шанський (1827-1914), який виявив будову цих гір, відкрив ряд льодовиків, описав рослини й тварин цієї місцевості, дослідив чарівне озеро Іссик-Куль. &amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; У 1870-1885 роках очолив чотири експедиції у Центральну Азію Микола Пржевальський (1839-1888). Він вперше описав природу цих країв. Створив цінну колекцію місцевих рослин і тварин. Зібрана мандрівником колекція мінералів та гірських порід вражає своїм багатством. Дослідник відкрив дикого коня (кінь Пржевальського), дикого верблюда, гімалайського ведмедя та ряд інших тварин. Пржевальський побував у пустелі Гобі, на Тибеті, біля витоків двох величезних китайських річок Янцзи та Хуанхе, на берегах дивних озер Лобнор та Кукунор, подолавши понад 33 тисячі кілометрів. Помер видатний росіянин, збираючись у свою п’яту ценральноазіатську подорож, на березі озера Іссик-Куль. На його могилі встановили нагробок з пам’ятником у вигляді орла з розгорнутими крилами над картою Центральної Азії з позначенням маршрутів, якими він ходив. У дзьобі орла – пальмова гілка – символ миру. &amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Миколу Пржевальського весь світ визнав видатним дослідником. Він одержав вищі нагороди географічних товариств багатьох країн. На честь мандрівника Російське географічне товариство заснувало срібну та золоту медалі й премію його імені. Ім’я&amp;amp;nbsp; геніального мандрівника одержали окремі гірські хребти та льодовики в Азії, а також місто у Киргизії на березі озера Іссик-Куль, де покоїться його тіло.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Послідовником Пржевальського став Петро Козлов (1863-1935), академік Академії Наук України. В самому серці Азії йому пощастило відкрити кургани давнього кочового народу гунів та давніх монголів, у тому числі й 13-ти поколінь нащадків Чингізхана. Коли Козлову було вже 60 років, він відправився на розкопки руїн відкритого ним давнього міста Хара-Хото в Монголії.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt;'''Висновки:'''&amp;lt;br&amp;gt;1.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Через складні природні умови вивчення європейцями північних, східних та центральних районів Азії розпочалося лише з ХVІ ст. Провідна роль у цьому належить російським мандрівникам.&amp;lt;br&amp;gt;2.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Освоєння Сибіру та Далекого Сходу відбувалося у ХVІ-ХVІІ ст. завдяки зусиллям російських землепрохідців. Найбільш відомим з них є Єрмак, Єрофій Хабаров, Іван Москвітін, Василь Поярков, Володимир Атласов, Семен Дежньов.&amp;lt;br&amp;gt;3.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Дослідження Центральної Азії пов’язані з іменами Петра Семенова-Тян-Шанського, Миколи Пржевальського, Петра Козлова. &amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;'''Питання для самоконтролю:'''&amp;lt;br&amp;gt;1.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Хто такі були землепрохідці? Яка їх роль у дослідженні природи та населення Азії? &amp;lt;br&amp;gt;2.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Назвіть імена найвідоміших землепрохідців. Покажіть на карті території, які вони освоювали.&amp;lt;br&amp;gt;3.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Який внесок Петра Пржевальського у дослідження Центральної Азії?&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;Загальна географія, 6 клас.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;Надіслано викладачами Міжнародного ліцею Гранд&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;С.Г. Кобернік, Р.Р. Коваленко&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;sub&amp;gt;Календарно-тематичне планування з [http://school.xvatit.com/index.php?title=%D0%93%D0%B5%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D1%8F географії], [http://school.xvatit.com/index.php?title=%D0%93%D1%96%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%80%D0%BA%D0%B5%D1%82_%D0%97%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D1%8C_-_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%B8%D0%B9_%D0%B2_%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D1%96! завдання та відповіді школяру],&amp;amp;nbsp;&amp;lt;/sub&amp;gt;&amp;lt;sub&amp;gt;курси учителю з [http://school.xvatit.com/index.php?title=%D0%93%D0%B5%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D1%8F_6_%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D1%81._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8 географії 6 класу]&amp;lt;/sub&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''&amp;lt;u&amp;gt;Зміст уроку&amp;lt;/u&amp;gt;''' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] конспект уроку і опорний каркас                      &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] презентація уроку &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] акселеративні методи та інтерактивні технології&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] закриті вправи (тільки для використання вчителями)&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] оцінювання &lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Практика&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] задачі та вправи,самоперевірка &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] практикуми, лабораторні, кейси&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] домашнє завдання &lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Ілюстрації&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] реферати&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] фішки для допитливих&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] шпаргалки&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Доповнення&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] підручники основні і допоміжні &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] тематичні свята, девізи &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] статті &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] національні особливості&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] словник термінів                          &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] інше &lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Тільки для вчителів&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html ідеальні уроки] &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] календарний план на рік &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] методичні рекомендації &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] програми&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://xvatit.com/forum/ обговорення]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам]. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>User9</name></author>	</entry>

	</feed>