Гіпермаркет Знань>>Українська мова>>Українська мова 10 клас>> Українська мова: Стилістика простих речень

Тестові завдання з курсу «Українська мова 10 клас»

Тема «Стилістика простих речень»

Стилістика простих речень

І.Тестові завдання з вибором однієї правильної відповіді

1.Завершіть подане твердження.
Розділ мовознавчої науки, який вивчає правила поєднання слів у словосполучення та речення, їх значення та роль у реченні називається…
      а) морфемікою;
      б) морфологією;
      в) лексикологією;
      г) фонологією;
      ґ) синтаксисом.

2. Визначте найважливіші стилістичні можливості синтаксису:
      а) вставні і вставлені конструкції, звертання, порядок слів у реченні, синонімія вираження присудка, способи вираження членів речення;
      б) синонімія вираження присудка, способи вираження членів речення, вставні і вставлені конструкції, звертання, порядок слів у реченні, монологічне, діалогічне мовлення;
      в) звертання, особливі випадки використання однорідності, різновиди простих речень, відокремлення, період та його стилістичне використання, синонімія вираження присудка, способи вираження членів речення, вставні і вставлені конструкції, звертання, порядок слів у реченні, монологічне, діалогічне мовлення;
      г) порядок слів у реченні, особливі випадки використання однорідності, різновиди простих речень, відокремлення, період та його стилістичне використання;
      ґ) різновиди простих речень, способи вираження членів речення, різновиди простих речень, відокремлення, звертання, порядок слів у реченні.

3. Укажіть правильне твердження:
      а) синтаксис не має стилістично забарвлених одиниць мовлення;
      б) стилістичне використання окремих синтаксичних конструкції залежить від конкретного функціонального стилю мовлення;
      в) стилістичне використання окремих синтаксичних конструкції необхідне для уникнення лексичних повторів;
      г) синтаксис не має чітко стилістично забарвлених одиниць мовлення, проте можуть бути обмеження лише у використанні окремих конструкцій чи зворотів у певному різновиді мовлення, а не в окремому функціональному стилі мовлення;
      ґ) стилістичне використання окремих синтаксичних конструкції необхідне для надання зображуваному певних смислових відтінків значень.

4. Завершіть подане твердження.
 Основні одиниці синтаксису – це…
      а) морфема, слово;
      б) афікси, фонеми;
      в) слово, словосполучення;
      г) словосполучення, речення;
      ґ) слово, речення.

5. Визначте, на чому ґрунтуються стилістичні можливості синтаксису:
      а) виражають динамічність перебігу подій;
      б) чіткіше підкреслюють ознаку зображуваного;
      в) на розвиненій синонімії характерних для нього явищ;
      г) служать виражальним мовним засобом;
      ґ) узагальнюють основне лексико-семантичне значення.

6. З якою стилістичною метою використовуються синтаксичні синоніми у мовленні?
      а) Для досягнення більш динамічного перебігу подій;
      б) для уточнення певних фактів, явищ чи подій;
      в) для уникнення лексичних повторів;
      г) для надання мовленню урочистого характеру;
      ґ) для надання зображуваному певних смислових відтінків значень.

7. Визначте просте речення, ускладнене поширеним звертанням, характерним для епістолярного стилю мовлення.
      а) Заворожи мене, вохве! (Л.Костенко).
      б) Учітеся, брати мої, думайте, читайте (Т.Шевченко).
      в) Моє серденько, мій квіту рожаной! Сердечне на  тоє болію, що надалеко ти од мене їдеш, я не могу очиць Твоїх і личка біленького видіти... (І.Мазепа).
      г) Я для тебе горів, український народе, тільки, мабуть, не дуже яскраво горів (В.Симоненко).
      ґ) Господи, гніву пречистого благаю – не май за зле (В.Стус).

8. Укажіть, яка стилістична роль вставних слів у реченні:
 На жаль, помирають герої, на щастя, ще є патріоти (А.Камінчук).
      а) Припущення, невпевненість;
      б) впевненість;
      в) вказівка на джерело повідомлення;
      г) емоційне ставлення до змісту висловленого;
      ґ) послідовність викладу думок.

9. Укажіть  просте односкладне речення, яке містить узагальнені судження.
      а) Та більшого дива, ніж слово, на світі нема і нема (І.Драч).
      б) Не мудруй багато, а працюй завзято (Народна творчість).
      в) І хто б не трапивсь на обійстя – своя людина чи чужа, та їй ніколи в руки вістрям  не подадуть у нас ножа (Є.Летюк).
      г) Тишина… Я на схід і на захід дивлюсь (О.Підсуха).
      ґ) Нема нічого дивного у світі за дивне щастя жити на землі (П.Осадчук).

10. Визначте односкладне узагальнено-особове  речення, яке характерне для конфесійного стилю  мовлення.
      а) Життя як стерня: не пройдеш ноги не вколовши (Народна творчість).
      б) З кінця Х століття спостерігається особливе піднесення освіти й культури у східних слов’ян (В.Русанівський).
      в) Створення словників у всі періоди історичного розвитку суспільства підпорядковується культурним запитам народу й зумовлюється його суспільними потребами (А.Грищенко).
      г) Не гнівайтесь на ближнього, не будьте пожадливими, перелюбними, не розлучайтесь, не кляніться, не противтеся злому, любіть ворогів (Мт.5:21-6:4).
      ґ) Світе мій гучний, мільйоннокрилий, пристрасний, збурунений, німий... (В.Симоненко).

11. Визначте односкладне неозначено-особове речення, яке характерне для публіцистичного  стилю мовлення.
      а) Розрізняють спеціальну термінологію і загальнонаукову (В.Русанівський).
      б) Чи збирають же з терену виноград, а з реп’яхів смокви? (Мт.7,16).
      в) Я, людина двадцятого віку, – і от, зачудована, бачу лише первозданність! (Л.Костенко).
      г) Боже Великий, Єдиний, нам Україну храни...(О.Кониський).
      ґ) І всі мови слов’янського люду – всі знаєте. А своєї дасьбі… (Т.Шевченко).

12. Укажіть односкладне інфінітивне речення, яке характерне для  офіційно-ділового стилю.
      а)  Мудрішати з роками нам дано (В.Базилевський).
      б) Треба знову атаку відбити, кинуть серце гаряче у бій... (Г.Донець).в) від 22.05.2009 №1/9-353.
      в) Затвердити план заходів Міністерства освіти і науки України щодо належної підготовки навчальних закладів до 2009-2010 навчального року (Наказ МОНУ № 437 від 26.05.2009 р.).
      г) Коли не маєш слуги, не варт панувати (І.Некрашевич).
      ґ) Метикована молодь «змусить навіть музу служити бізнесові» (З газети).

13. Укажіть односкладне безособове речення, яке характерне для  художнього стилю мовлення.
      а) Неназване завжди чекає ймення (Т.Севернюк).
      б) Це ж бо щастя –  у святковий будень в теплу землю сіяти зерно (В.Колодій).
      в) А під берегом лісу, в темрявім затишку, грало світлом небесним (О.Кобилянська).
      г) Визначено структуру наукової картини світу, яка спирається на принципи невичерпності матерії (З журналу).
      ґ) Слухай, світе, слово щире сіячів і будівничих: їхня праця, їхня віра осява нові сторіччя (І.Нагнибіда).

14. Визначте односкладне називне  речення, яке містить елемент контрасності, несподіваності.
      а) Безгоміння, безлюддя довкола, тільки сонце і простір, і сніг. (В.Стус).
      б) Солодка млість... блідесенький промінчик... як добре жити... думати про інше (Л.Костенко).
      в) Життя і смерть! І вічний бій між ними, вічний бій! (Л.Талалай).
      г) Осінній день, осінній день, осінній! О синій день, о синій день, о синій! Осанна осені, о сум! Осанна. Невже це осінь!.. (Л.Костенко).
      ґ) Високий ранок. Камінь не нагрітий. Сочистий кущ і поруч синя тінь (Є.Маланюк).

15. Укажіть речення, у якому використано непрямий порядок слів із стилістичною метою.
      а) Осінь щедро засипала дубовим листом посохлі трави і пухнастий мох на пригорках (В.Кучер).
      б) Смутний великий місяць низько повис над землею (Є.Гуцало).
      в) Тануть в золоті і теплій синяві принадні простори і закликають усе в степу до спокою і миру (О.Довженко).
      г) Ми небес глибину збагнем, вище гір піднесем колоски (Д.Павличко).
      ґ) А люди, володарі степу, задумали виростить сад (В.Терен).

16. Визначте речення, у якому із стилістичною метою використано риторичне звертання.
      а) У мене, пане, слово не куповане, і я його не продаю (Л.Костенко).
      б) Гей ви, далі солов’їні, давні весни сині, одцвіли ви, облетіли цвітом на калині (І.Гончаренко).
      в) Батько і мати… У долі дитячій треба, щоб кривди між них не було (В.Крищенко).
      г) Уклін земний, працівники землі! Вам, сіячі, плугатарі, спасибі! (М.Рильський).
      ґ) Чуєш, мамо, горлиця мені знову нагадала давню пісню колискову (М.Ткач).

17. Укажіть речення, у якому експресивно-емоційний підмет виражений інфінітивом.
      а) Нема спочину думі хлібороба, допоки сонце й люди на землі (В.Кузьменко).
      б) Яке то щастя – свій народ у світлі бачити (Д.Павличко).
      в) Вік прожити – не дощ перестояти (Народна творчість).
      г) Я любить, я жити хочу серцем – не красою (Т.Шевченко).
      ґ) Минуле – річ свята, і завжди хвилюючий доторк до неї (Т.Севернюк).

18. Визначте речення, у якому допущено стилістичну помилку щодо форми
вираження присудка.
      а) Сон-квітка зацвіла – вже на щире тепло йдеться (О.Копиленко).
      б) Усі сили й життя віддав він землі, сподіваючись, що вона коли-небудь подарує йому втіху (О.Бойченко).
      в) Просто – хай кожен ставиться до природи, як до рідної матері, а не як до чужої чужениці (Є.Гуцало).
      г) Немає такої професії, в якій людина  не змогла б піднятися на вершину майстерності (І.Цюпа).
      ґ) Школа являється другою рідною домівкою (З учн . роботи).

19. Укажіть, у якому стилі мовлення дієслово бути у формі теперішнього часу вжито у реченні
Державними символами України є Державний Прапор України, Державний Герб України та Державний Гімн України (Конституція України, ст.20).
      а) Публіцистичному;
      б) офіційно-діловому;
      в) художньому;
      г) науковому;
      ґ) епістолярному.

20.У якому значенні виступає архаїчний варіант єсть у реченні
Я єсть народ, якого Правди сила
Ніким звойована ще не була (П.Тичина)?
      а) Для підкреслення, уточнення думки;
      б) вказує на час і спосіб дії;
      в) з пошанівною метою;
      г) надання урочистого забарвлення;
      ґ) для логічного зв’язку слів.


ІІ.Тестові завдання на встановлення відповідності
До кожного рядка, позначеного цифрою, доберіть відповідник, позначений літерою.

1. Установіть відповідність між реченням та його стилістичною приналежністю.

   

2. Установіть відповідність між односкладним реченням  та його характеристикою.

.  
3. Установіть відповідність між реченням та його стилістичними особливостями.

.  
4. Установіть відповідність між реченням та його характерними рисами.

   

ІІІ. Робота з текстом

Прочитайте уважно текст. Виконайте завдання до нього (з п’яти варіантів відповідей виберіть одну правильну).

                                                            Наукове товариство імені Тараса Шевченка
      Знання й мудрість  –  це два головні рушії людства. Успішні вони лише тоді, коли йдуть у парі. Наприклад, саме знання може зумовити технологічний прогрес, та без мудрості воно призводить до катастроф  – від отруєння питної води до трагедії Чорнобиля.
      Сама ж мудрість без знання  –  безпомічна, бо без гуманістичного й технологічного знання життя людини примітивне.
      Понад століття тому, у 1873 році, у Львові засновано Товариство імені Тараса Шевченка, яке згодом, з прийняттям нового статуту, було перетворене на Наукове товариство імені Тараса Шевченка. Першим його головою обрали Корнила Сушкевича, громадсько-культурного діяча, за фахом правника, який видав своїм коштом перше повне видання «Кобзаря» у 1867 році.
      Товариство імені Тараса Шевченка сміливо взяло на себе роль лідера у формуванні основних напрямів української науки, перетворилося в першу новітню українську академію зі світовими іменами і світовою славою.
      Активними членами і будівничими нового наукового закладу були такі вчені й громадські діячі: Олександр Кониський, Володимир Антонович, Іван Франко, Михайло Грушевський, Володимир Гнатюк, Іван Пулюй та багато інших яскравих постатей.
      Виняткову роль у формуванні наукового обличчя Товариства відіграв саме Михайло Грушевський, який на той час переїхав із Києва до Львова, щоб посісти посаду професора новоствореної кафедри всесвітньої історії у Львівському університеті. За головування Михайла Грушевського  вийшло сто дванадцять томів «Записок Наукового товариства імені Шевченка» –  його друкованого органу.
      Десять найкращих років життя, до важкої недуги, віддав Товариству Іван Франко, який керував філологічною секцією. Він же був автором нового статуту Товариства, який діяв тривалий час (до 1939 року).
      Протягом сорока років Наукове товариство імені Тараса Шевченка об’єднувало майже триста дійсних членів, з-поміж них  – сто іноземних.
      Однією з найпоширеніших форм зв’язків Товариства із зарубіжними установами був книгообмін. Майже немає країн, із якими воно не співпрацювало б у цьому напрямі. Його бібліотека налічувала триста тисяч томів. До 1939 року Товариство видало понад тисячу томів різноманітної наукової продукції, у тому числі серійні наукові видання.
      Діяльність Товариства вимагала поповнення наукового потенціалу молоддю, тому першочерговим завданням для зростання кількості молодих наукових сил було відкриття українських вищих навчальних закладів. Початок Першої світової війни перешкодив цьому. Згодом діяльність Наукового товариства імені Тараса Шевченка було припинено. У січні 1940 року воно було ліквідовано, але осередки продовжили свою діяльність у Парижі, Канаді, США, інших країнах.
      Із зміною політичної ситуації в Україні за ініціативою наукової інтелігенції 21 жовтня 1989 року відновлено діяльність Наукового товариства імені Шевченка на рідній землі  – у Львові. Розпочали свою роботу шість наукових секцій та численні комісії, які на сьогодні об’єднують близько семисот членів Товариства.
      З нагоди 125-літнього ювілею Наукового товариства імені Тараса Шевченка в Україні відбувся Міжнародний науковий конгрес, який завершився урочистим вечором і святковим концертом  Львівського театру опери і балету. Нині Наукове товариство імені Тараса Шевченка розпочало новий етап цілеспрямованої праці в молодій Українській державі  (З журналу «Світ фізики», 440 сл.).

1. Укажіть, до якого стилю мовлення належить даний текст:
      а) художнього;
      б) наукового;
      в) публіцистичного;
      г) епістолярного;
      ґ)  розмовного.

2. Визначте, яке висловлювання найточніше передає тему тексту.
а) «Наукове товариство імені Тараса Шевченка – лідер у форму¬ванні основних напрямів української науки».
б) «Протягом сорока років Наукове товариство імені Тараса Шевченка об’єднувало майже триста дійсних членів, з-поміж них  – сто іноземних».
в) «Діяльність Товариства вимагала поповнення наукового потенціалу молоддю, тому першочерговим завданням для зростання кількості молодих наукових сил було відкриття українських вищих навчальних закладів».
г) «Із зміною політичної ситуації в Україні за ініціативою наукової інтелігенції 21 жовтня 1989 року відновлено діяльність Наукового товариства імені Шевченка на рідній землі  – у Львові».
ґ) «Однією з найпоширеніших і форм зв’язків Товариства із зарубіжними установами був книго¬обмін «.

3. Продовжіть подане твердження.
 Виняткову роль у формуванні наукового обличчя Товариства відіграв…
а) Іван Франко;
б) Володимир Гнатюк;
в) Михайло Грушевський;
г) Іван Пулюй;
ґ) Корнило Сушкевич.

4. Укажіть, який засіб звукового забарвлення використано у даному висловлюванні з тексту:
«Діяльність Товариства вимагала поповнення наукового потенціалу молоддю…».
а) Дисонанс;
б) рима;
в) алітерація;
г) асонанс;
ґ) анафора.

5. Виберіть правильний варіант поданого твердження.
 «…видав своїм коштом перше повне видання «Кобзаря» у 1867 році»:
а) Іван Франко;
б) Корнило Сушкевич;
в) Олександр Кониський;
г) Володимир Антонович;
ґ) Михайло Грушевський.

6. Укажіть, до якої форми красномовства належить наведений текст:
а) академічної;
б) судової;
в) соціально-побутової;
г) парламентської;
ґ) науково-популярної.


ІV. Власне висловлювання

Перед тим, як складати власне висловлювання, уважно прочитайте завдання. Особливу увагу зверніть на жанр  майбутнього твору та пригадайте основні його ознаки

Напишіть твір-роздум дискусійного характеру на одну з тем, використовуючи  стилістичні засоби синтаксису простого речення
«І слово сповнюється вірою у щастя рідної землі» (Л.Рубан).
«Жити, щоб шукати істину, і в цьому щастя» (П.Загребельний).
«Тісний став світ для тиші і добра» (Т.Севернюк).


Стилістика простих речень
Відповіді
І. Тестові завдання з вибором однієї правильної відповіді

1.    ґ    5.    в    9.    б    13.    в    17.    в
2.    в    6.    ґ    10.    г    14.    г    18.    ґ
3.    г    7.    в    11.    а    15.    в    19.    б
4.    г    8.    г    12.    в    16.    б    20.    г
ІІ. Тестові завдання на встановлення відповідності

1.    1.В. 2.Б. 3.А. 4.Г. 5.Ґ.    3.    1.Б. 2.В. 3.Г. 4.Ґ. 5.А.
2.    1.Б. 2.В. 3.А. 4.Г. 5.Д.    4.    1.Б. 2.В. 3.Г. 4.А. 5.Ґ.

ІІІ. Робота з текстом
                               1в. 2а. 3в. 4г. 5б. 6в.

Надіслано вчителем української мови та літератури Чернівецької гімназії №3 Семчук Д.Б.

_{Повний перелік тем по класам, календарний план згідно шкільної програми з української мови онлайн, відеоматеріал з української мови для 10 класу скачати}